Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Мандри котика Мікоша

Юрій Брєзан

Переклад українською – Дмитро Меденцій
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ніна Котел, ігор Вишинський

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10   

Мікош був щасливий. Всі друзі щиро вітали його.

Лише старий тигр Цезар заздрив і гнівався. Зі злості він гриз свого брудного хвоста. І не спав ніч – все міркував, що б його таке зробити Мікошеві лихе. Нарешті придумав. Цирк саме виступав у гарному словацькому місті Братіславі. Після цього мали вирушати до Угорщини, – мостом через широку та  глибоку ріку Дунай.

Тигр Цезар підійшов до Мікоша і улесливо прошепотів:

– Як виїдемо з Братіслави, зайди до мене, братику.

Мікош насторожився.

– Чого тобі від мене треба?

– Розкажу щось цікаве, – хитро підморгнув старий Цезар.

– Що ж це таке? – не втерпів Мікош.

– А те, що допоможе тобі добратися додому!

– То розкажи мені зараз! – зраділо вигукнув Мікош.

– Розкажу, тільки не зараз. Зайди, коли твоя ласка, до мене, як виїдемо з Братіслави.

– Гаразд, зайду!

Старий тигр Цезар уже багато років виступав у цирку. Чимало їздив по світах, бував і в Братіславі, тож добре знав, що, їдучи в Угорщину, вони перебиратимуться мостом через Дунай. От він і вирішив скинути малого Мікоша з мосту в ріку – хай утопиться в глибоких водах.

На світанку Мікош завітав до клітки старого Цезаря.

Саме в цей час цирковий поїзд виїхав на міст. Під мостом котив свої холодні хвилі Дунай.

– Заходь, заходь, братику Мікошу! – гостинно вигукнув тигр.

Та обачливий Мікош сів подалі від Цезаря і сказав:

– Я тебе й звідси почую.

– Тоді я підійду ближче до тебе, – пробурчав Цезар.

Тигр ступнув до Мікоша. Мікош глянув йому просто в очі. В них блищала прихована лють. Страх охопив Мікоша. Він затремтів, але вийти з клітки вже було ніяк.

«Я не дамся тобі так легко! Не дамся, щоб ти мене вбив чи втопив!» – майнуло у Мікоша в голові.

Тигр підняв праву передню лапу й стрибнув... З розгону щосили вдарився об дерев’яний поперечник клітки... А Мікош одскочив у другий куток. Тигр корчився з болю.

– Я з’їм тебе, мале бісеня!

– Спершу спіймай! – пирхнув Мікош.

– Зараз, ось зараз тебе розчавлю! – І тигр знову стрибнув на Мікоша.

Але той уже сидів позаду, сміявся і дражнив Цезаря:

– Спритніше, братику, бо знову впіймаєш облизня!

Утретє стрибнув тигр на Мікоша. Та котик шмигнув йому під ноги і знову опинився позаду.

Мандри котика Мікоша

Ще стрибок – і знову Цезар ударився об поперечник. А Мікош знову опинився позаду тигра і глузливо вигукнув:

– Не розбий клітку, скажений шибенику!

Тигр стрибав і стрибав, аж поки зовсім знемігся.

А поїзд тим часом переїхав міст. Розлючений до краю, тигр прогарчав:

– Якщо я не втопив тебе, то вб’ю!

– Спершу злови мене, розбійнику лукавий! – сміявся Мікош. Він спритно стрибав з одного кутка клітки в другий і вчасно вислизав з-під грізної лапи розлюченого тигра.

Мікош уже не боявся. Навпаки, дедалі бадьорішав та сміливішав. А коли зовсім розхоробрився, то стрибнув тигрові на шию і добряче подряпав його біля очей, вкусив за вухо, уникаючи лапи, яка, ловлячи його, звивалася, мов гадюка.

Старий тигр – хитра тварина. Він удав, що здихає: ліг долі і повільно корчив свої страшні лапи. Мікош, стурбований, завовтузився біля Цезаря – оглядав його.

Аж раптом тигр ударив Мікоша лапою. Котик вилетів крізь залізну решітку, впав на залізничний на сип, покотився вниз на траву і знепритомнів.

Цирковий поїзд їхав собі далі, і з нього долинав регіт старого тигра Цезаря.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10   




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова