|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Курча та кішка
Бірманська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – М.Сурвилло
Якось курча сказало мамі курці:
– Мамо, спечи мені пиріг, будь ласка.
Мама дуже любила своє курчатко.
– Добре, – сказала вона, – піди назбирай дрова, а я поставлю тісто.
Курча зраділо та побігло по дрова.
Але коли воно поверталося додому, шлях йому перегородила стара кішка і сказала: "Мняв!..".
Курча злякалося і пробелькотіло тремтячим голосом:
– Перепрошую, не відмовте в люб'язності, пропустіть мене, будь ласка...
– Яке чемне курчатко! – всхміхнулася кішка. – Слухати тебе приємно. А яке ж ти на смак? Зараз покуштую!
– Не треба мене куштувати, – відповіло курча, – краще я дам вам шматок мого пирога.
Кішка подумала і облизнулася.
– Добре. Коли пиріг буде готовий, я прийду по нього.
Курча помчало додому і розповіло мамі про свою страшну пригоду.
– Синку, не варто хвилюватися, – сказала стара курка. – Я спечу великий-превеликий пиріг. Вистачить і тобі, і старій кішці, та ще й на сніданок залишиться.
І справді, пиріг вийшов дуже великий, але... дуже смачний! Такий смачний, що курча як сіло, так і з'їло його. Цілком. Увесь.
Навіть крихти склювало.
А потім побігло до мами курки і запхинькало:
– Що мені робити? Я весь пиріг з'їв. Адже я не винен, якщо він такий смачний!..
Мама курка стривожилася не на жарт.
– Як бути? Що робити? – закудкудакала вона. – Прийде стара кішка та замість пирога з'їсть і тебе, і мене!..
І тільки вона це промовила, як на дорозі з'явилася стара кішка.
– За мною! – гукнула курка і кинулася до хати.
У кухні на підлозі стояв порожній мідний казан. Під нього і сховалися курча та курка.
А кішка бачила, як вони тікали, і дуже, дуже розсердилася.
– Де пиріг? – запитала кішка. – З'їли! Нема його... А де Курча? Нема! Але і його буде з'їдено!
З цими словами вона увійшла до кухні, але нікого там не побачила.
"Вони тут, – міркувала кішка. – Нема куди їм подітися. На власні очі бачила, як вони сюди забігли, а двері тут одні-єдині. Де б вони не ховалися – рано чи пізно вийдуть."
Вона всілася біля порогу, вмилася лапкою і стала терпляче чекати.
А курча та курка сиділи в казані і тремтіли від страху.
Але час минав. Кішка не ворушилася, і маленьке курча, осмілівши, почало крутитися в казані.
– Мамо, – прошепотіло воно, – мені треба чхнути!
– Тільки спробуй! – суворо відповіла курка. – Кішка почує та з'їсть нас!
– Ну, мамо, я вже більше не можу... – продовжувало скиглити курча.
Нарешті курці це набридло, вона затиснула курчаті дзьоба та сказала: "Чхай!"
І курча чхнуло, і його пчих у порожньому мідному казані прогримів як грім і по всій кухні розкотилося: "Тпр-р-русь!!!"
Почула це кішка, перелякалась і втекла.
Тоді курча і курка вилізли з-під казана та вийшли з кухні.
А всі кішки відтоді дуже не люблять, коли їм кажуть: "Тпрусь!"
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2026 Валерія Воробйова