Нашвидку поклавши до валізи свій купальник і попрощавшись із бабусею, Боніфацій
помчав до пристані, де стояв пароплавчик.
Усі діти збіглися на берег, щоб проводити лева. Тільки-но він вибіг на трап,
вони закричали: "До побачення, Боніфацію!" І лев повернувся – хоча пароплавчик
вже сердито гудів, поспішаючи швидше відплисти, – і потиснув кожному руку.
Хтось крикнув: "Віддати кінці!", пароплавчик дав останній гудок, і Боніфацій
знову кинувся до трапа.
Але тут прибігла захекана бабуся – вона принесла йому теплий светр, який
плела
все літо.
– Одягни його, – сказала бабуся крізь сльози, – в дорозі ти можеш застудитися.
Боніфацій натягнув на себе светр, і всі замилувалися – такий він був гарний!
Розцілувавши бабусю, лев побіг по трапу нагору. З берега йому махали хусточками,
він махав у відповідь, і, поки дійшов до краю, пароплавчик вже відчалив.
ШУБОВСЬ!
Боніфацій разом з сачком і валізою впав у воду... Так зовсім несподівано він
уперше за весь час канікул скупався.
Усі скрикнули і підбігли до берега. Але страх був даремний: з пароплава вже
кинули рятувальний круг. Боніфацій схопився за нього і незабаром опинився на
палубі.
Бабуся і діти зраділи і замахали ще сильніше.
Розчулений Боніфацій дивився на берег, що повільно віддалявся від нього, і теж махав лапою.
Несподівано він відчув дивне лоскотання: щось стрибало й билося у нього під
светром. Боніфацій обмацав себе спереду, ззаду, потім засунув лапу за комір ...
і витягнув маленьку рибку – точнісінько як ту, що плавала в озері.
Але тепер рибка була йому вже не потрібна. Помилувавшись на неї, він
нахилився над бортом, і рибка, блиснувши на сонці, зникла в морі. Лев
помахав їй на прощання.
Пароплавчик ішов усе далі й далі, Африка ставала все меншою й меншою, а Боніфацій
дивився на берег і думав: "Яка все ж таки чудова річ – канікули!"
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Посилання на
сайти з дитячими
книгами
українською
мовою
Якщо у вас є сайт,
на якому можна
скачати, або прочитати
дитячi книги
українською мовою,
напишіть мені
і я додам ваш
сайт до цього перелiку.
