|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Родзинко і Гном
Агнеш Балінт
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв
Не хочу купатися
У підпіччі Родзинко міг би пролежати хоч сто років, тому що стінки там завжди були теплими. Але Гном вважав, що підпіччя існує зовсім не для того, щоб у ньому спали. Сам він спав на мішку, набитому соломою. Вдень заправляв ліжко гарним покривалом, яке сам виткав із козячої вовни.
– Буде і у тебе гарне місце! – пообіцяв Гном Родзинкові. – От нехай тільки вщухне дощ, і для тебе назбираємо соломи.
У перший же теплий, ясний день він, як і обіцяв, приніс додому велику в'язанку свіжої соломи. Родзинко відразу ж захотів на соломі повалятися. Але Гном заборонив.
– Спочатку я тебе скупаю, – сказав він.
– Я не люблю купатися, – заверещав Родзинко.
– А я не люблю замурзаних поросят, – попередив його Гном.
– Ну й не треба! – зарохкав Родзинко і сховався під грубку – Та я краще піду світ за очі. Знайду собі якийсь пристойний свинарник. Отам напевно не треба буде купатися. Зарився в солому та й спи собі скільки хочеш.
– Ну що ж, іди, – погодився Гном. Родзинко не повірив власним вухам. Почекав, чи може Гном Гномич його покличе, зупинить, але ж ні – не гукнув, не зупинив. Так опинився Родзинко за дверима. А там темрява – хоч в око стрель! І навколо – ані вогника. Як же у гарбузовій хатці було добре! Притулився Родзинко рийкою до шибки: може, Гном Гномич помітить, як він тут на холоді мерзне, та змилується. Але той знай у своїй печі кочергою шурує, на вікно навіть і не дивиться, весело собі під ніс щось насвистує.
Зовсім засмутився Родзинко. Стоїть, мало не плаче, шкодує, що наговорив Гному дурниць.
Раптом двері прочинилися, і з них вийшов Гном із мітлою в руках.
– Еге! – здивовано вигукнув він, помітивши Родзинка. – Та ти ще досі тут?
– Тут, – тремтячим голосом хрокнув Родзинко. Він сподівався, що старий Гном зараз спитає, чи не замерз він, і одразу ж запросить до хати. Але замість цього Гном узявся розкидати мітлою калюжу дощової води, що назбиралася біля порогу.
Мете та й примовляє:
– Як же тут гарно, на свіжому повітрі! А в хаті у мене така парнота, аж спасу ніякого немає.
– А я люблю, коли парнота, – зітхнув Родзинко. – А ще більше купатися люблю. І щоб вода була обов'язково гаряча-гарячуща.
– Та що ти кажеш? – здивувався Гном. – Тоді заходь швидше, поки вона ще не охолола.
Тут Родзинко кинувся щодуху в хату, та так спритно, ніби за ним гналася ціла зграя вовків.
Ну звичайно ж, порося, як йому й годиться, трошки верещало, поки його купали, скаржилося, що мило лізе в очі. Проте, коли купання закінчилося, воно аж ніяк не хотіло вилазити з цебра і весь час вимагало:
– Хочу ще купатися. Ще хочу.
Але Гном сказав:
– На сьогодні досить! Ти і так он цілу калюжу на підлогу наплюскав.
В цей час до хати завітав дядечко Грач, старий Гномів приятель ще по вулиці коників.
– Що це у вас тут коїться? – прокаркав він. – Морська баталія?
– Та ні. Просто Родзинко чистоту наводив. Особисту гігієну, – пояснив Гном гостю. – Ти ж знаєш, як ці маленькі поросята люблять у воді поплюскотатися?
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова