|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Дзеркальце в портфелі
В.Чистяков
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко
Рецепт від нудьги
Є таке слово «нудьга». Означає воно такий стан у житті людини, коли зовсім нічого робити і взагалі нічого робити не хочеться. Коли людина нудьгує, вона найчастіше лежить на дивані і робить вигляд, що читає книжку. Іноді навіть ліньки і книжку до рук взяти – просто лежить собі людина на дивані, дивиться у стелю і сумлінно нудьгує. Якщо на дивані лежати не дозволяють, то тиняється по двору і скиглить, що їй нудно.
Гадаю, ви зрозуміли, що таке нудьга. Можна навіть сказати, що це хвороба, і хвороба вельми небезпечна. Я, наприклад, якось, нудьгуючи, так позіхнув, що мало щелепу не вивихнув. А міг би і зламати!
Нудьгувати можна поодинці, і вдвох, і втрьох, і цілим загоном. І якщо ви захворіли на нудьгу, лікуватися треба терміново, не гаючи часу.
От про те, як вилікувалися ми, наш піонерський загін, я і хочу вам зараз розповісти.
Взагалі наш клас дуже дружний. Ми навіть влітку вирішили відпочивати разом, в одному піонерському таборі, ще зимою домовилися.
І так нам весело було спочатку! Купалися в ставку, загоряли, грали в піонербол. Вечорами концерти організовували.
А одного разу ми прокинулися, подивилися на небо – а там хмари чорно-сині повзуть, дощем сіють. Одразу весь наш хороший настрій де й подівся. І так сумно усім стало – адже в похід збиралися...
Цілісінький день ішов дощ. І другого дня також. І третього. А коли на четвертий сонечко визирнуло, нам все одно вже нічого робити не хотілося. Навіть купатися.
Тут наша вожата прийшла, Лариса Василівна. Подивилася на нас і каже:
– Так. Бачу, що ви занедужали.
– Та ні, Ларисо Василівно, – відповідаємо. – Ми здорові. Просто нудно якось.
– Ось я і кажу, що захворіли: нудьга – це хвороба небезпечна. Одне слово, наказую об одинадцятій годині нуль-нуль хвилин розпочати операцію «Суріпка».
Тут ми трошки розгубилися. Я, наприклад, вважав, що суріпка – це якийсь новий сорт ріпки. Петько з Хомою мене підтримали. Але Вітько Кузьменко висловив припущення, що мається на увазі «сушена ріпка». Мовляв, буває ж сушена диня, то, може, тепер вирішили «су-ріпку» виготовляти...
Врешті-решт Катя наша сказала, що суріпка – це зовсім інша рослина. В Афганістані, в Індії, в наших середньоазіатських республіках суріпку вирощують як олійну культуру і називають по-науковому і дуже урочисто: «Брасіка кампестріс».
А у нас, в Україні, – це звичайнісінький бур’ян, який заважає рости помідорам.
Лариса Василівна погодилася з Катею і сказала:
– Кілька днів тому величезне військо хижих суріпок напало на поле мирних помідорів, що ростуть поруч з нашим табором, і взяло їх у полон. Наказую: сьогодні провести операцію по визволенню помідорів!
І ми подалися на поле. А воно все жовто-зелене. Рядок жовтий, рядок зелений, жовтий, зелений, жовтий... Колгоспний бригадир Артем Миколайович навчив нас, як підібрати за зростом зброю проти суріпки – сапку тобто, і визначив для кожного з нас рядок.
І ми кинулися в атаку!..
Суріпка виявилася високою рослиною з дрібними жовтими квіточками. Вона прилаштувалася біля темно-зелених кущиків помідорів, на яких уже висіли дрібнесенькі немічні помідорчики. Ми з хлопцями відчайдушно врізалися в зарості, під корінь зрізуючи бур’ян. Однак і дівчатка не хотіли пасти задніх і скоро наздогнали нас. А за нашими спинами в'янули на сонці зрізані бур'яни і чіткими рядками тяглися вгору визволені помідори...
Іще ніколи обід не здавався нам таким смачним, як після того бою із суріпкою. А бачили б ви, з яким подивом показували ми один одному свої червоні, напрацьовані долоні!
Але найцікавіше те, що в той день ми перемогли не тільки суріпку, але й свою нудьгу. І тепер, коли комусь із нас раптом зробиться нудно, ми згадуємо нашу операцію і неодмінно знаходимо якусь термінову справу.
А особисто я того дня зацікавився ботанікою. Згодом, уже у вересні навіть у предметний гурток записався. А ще влітку почав збирати гербарій польових рослин. Першим експонатом у ньому стала суріпка, або, по-науковому, «Брасіка кампестріс».
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова