Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Спиридон Вангелі

Чубо з села Туртурика

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Діодоров

  

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  

  

Аерочубоплан

Одного разу Чубо прийшов до млина та раптом помітив його крила.

"Вони ж стоять без діла, – подумав він. – Адже Млин водяний!"

Разом із Дядьком сів Чубо на лавочку і замислився. Скільки вони сиділи і що придумали – невідомо, але тільки на другий день млинові крила були на вежі. І Чубо з самого ранку був там. Дядько стукав молотком, а Чубо тільки й бігав униз і тягав на вежу якісь коліщатка. Майстром все ж таки був Млиновий Дядько! І Чубо не відставав: там кліщами стисне, тут молотком вдарить.

Обідати вони не спускалися. Курка-ряба піднімалася на вежу. Знесе яйце – от і весь обід. Так, без відпочинку, працювали вони кілька днів, і вийшов у них аерочубоплан!

Там до цього чубоплана були прироблені спеціальні педалі. І якщо крутити їх ногами – починають крутитися різні маленькі коліщатка, потім великі колеса. А вже ці великі колеса і крутили млинові крила.

Чубо був готовий до польоту. Залишалося одне – набратися сили. А де ж її взяти? Треба батька укладати у колиску. Але літати вночі Млиновий Дядько аж ніяк не радив, довелося чекати неділі.

І от у неділю батько і мати вляглися в колиски, дядько Тоадер влаштувався у кориті, за яким вже скучив, а Чубо весело сів у свій літальний апарат. Тільки-но хотів летіти – Фараон гавкає.

– Так не годиться, господарю. Прив'яжи подушку, щоб у разі чого вийшла м'яка посадка.

Млиновий Дядько подумав і прийшов до висновку, що Фараон правий. Притягли подушку, прив'язали її мотузками, крутнув Чубо педалі, і – е-ге-ге! – піднявся у повітря аерочубоплан.

Потягнув Чубо за важіль – полетів над селом.

Усі жителі села Туртурика спочатку налякалися. А раптом цей літаючий млин на голову впаде! Фараон голосно гавкав, і всі собаки гавкали і бігли за аерочубопланом.

Чубо долетів до самої гори Півня і там приземлився. Він був дуже радий, що зачепив по дорозі тільки одну трубу.

Фараон прибіг на гору, а Чубо вже знову був у повітрі. Так і сяк крутився він над горою – то сяде, то злетить. Тренувався. А після цього полетів назад до вежі та посадив чубоплан точно і рівно.

Коли мати витягли з колиски, під вікнами зібралося вже півсела.

– Куме! Це нечувано! Ми всі тут схудли від жаху!

– Не біда, – відповіла мати. – Ще потовстішаєте. А я, мабуть, теж трохи політаю. Крила великі, втримають.

І от вона, не гаючись, залізла на вежу та всілася в чубоплан. Спочатку, звичайно, серце у неї сильно стукотіло, але відступати вона не збиралася. Повільно погойдуючись, чубоплан піднявся у повітря, і мати весело крутила педалі! Вона літала над селом і ніби гойдалася на небесних гойдалках.

Раптом мати відчула запах диму. Оце маєш! Забула в грубці плацинди. Підгоріли! Вона швидко пішла на посадку і посадила чубоплан у сусідському дворі.

Дітлахи з усіх боків оточили аерочубоплан, а їхні матері теж політати захотіли.

– Літайте, – сказав Чубо. – Чого там!

– А що ж – все життя будемо каструлями стукати?!

І тут почалося це жіноче літання! Чоловіки один за одним лягали в колиски, а жінки літали над ними. І кожна прив'язувала до чубоплана нову подушку. Скоро він був увесь обліплений подушками, так що якби й впав – то аж ніяк не розбився б.

З того часу кожної неділі у двері до Чубо стукало багато різного народу, і всі літали – і дорослі, і діти. Нарешті прийшов і дядько Тоадер.

– Слухай, Чубо, – сказав він. – Усі літають, а я в кориті лежу. Дай покататися!

– Давай, дядьку Тоадере.

І дядько Тоадер сів у чубоплан і полетів над селом. Ото вже він літав-літав. Усіх родичів облітав у сусідніх селах. Злітав навіть до міста Бєльці, з'їв там діжку морозива і купив нарешті скоби для дверей. Тільки надвечір повернувся.

Наступного дня газети писали, що над містом Бєльці літаюча тарілка об'явилася, метра півтора завдовжки. Дядько Тоадер був у солом'яному капелюсі.

Якось до Чубо і Керебуля постукав.

– Чубо, ти мене знаєш, – заскиглив він. – У мене вівця захворіла. Треба її у Карпати відвезти, там трава цілюща.

Чубо – добра душа.

– Сідай, – каже. Хотів бува вже сісти Керебуля у чубоплан, але ніхто за нього в колиску не лягає.

Була у селі ще одна людина, яка не літала на чубоплані. Це власний батько Чубо. Все йому було ніколи. Але нарешті прийшов він якось із теслярні, запалив люльку і сів у чубоплан. Закрутилися педалі – піднявся батько у повітря.

– А тут не так вже й погано, – здивувався він. – Ані парканів, ані дворів! Ніхто не бере собі ані шматочка неба.

Зрадів батько, що це його син Чубо побудував для всіх аерочубоплан.

"Все ж таки Чубо у мене хлопчик непоганий", – подумав він і раптом несподівано почервонів. Він згадав, що замикав Чубо у дворі.

Озирнувшись, батько вийняв ключ, який все ще лежав у кишені, і викинув його. Ніхто й не бачив, куди впав цей ключ, крім, звичайно, Гаврилка. Ну, а Гаврилко нікому не скаже, він взагалі-то хлопець надійний.

Батько довго літав на аерочубоплані, а Гаврилко поруч крутився, то зверху залетить, то збоку бородою махає.

Але тут раптом почулося бурчання, і звідкись здалеку долинув голос:

– Де Гавррилко? Вуха надеррррру!

  

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова