Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
В.Путіліна
ЗМІСТ
Про Дук-ду
В лісовій лікарні
Дук-ду в школі
Дук-ду в біді
Дук-ду мандрівник
Дук-ду парашутист
Дук-ду пловець
Повернення Дук-ду
Дук-ду та його друзі
Хоробрий Дук-ду
Ось і вибрався Дук-ду в дальній ліс. А там йому все знайоме. Не дарма його вчила мама знаходити дорогу по всяких прикметах. Він знав тепер, що йому робити. Треба залізти на найвище дерево і подивитися звідти. Чи не видно поблизу озера Синь. Там поруч живуть білки. Там мама.
Летить Дук-ду, перебирається з дерева на дерево. Шукає найвище. І не переставаючи співає. Навіть забув про обережність. А білки та маленькі білченята завжди мають бути обережними. Тому що підстерігає їх у лісі зла хижа Куниця. Забув про це Дук-ду. І не помітив, що слідом крадеться Куниця. От же ж біда! Хоч би хто попередив веселого Дук-ду!
Та раптом почувся стукіт. Ніби хтось б'є молоточком по дереву. По дереву, й справді, били. Тільки не молоточком. Це Дятел стукав носом, щоб попередити білченя.
— Дук-ду! — вистукував він. — Рятуйся, Дук-ду! Від Куниці рятуйся. Поспішай!
Дук-ду підстрибнув і полетів з дерева на дерево так швидко, як йому ще ніколи не доводилося літати. Вгору-вниз! Стриб-беркиць! Хвостом допомагає собі. А Куниця слідом за ним. Стрибнув Дук-ду на тонку берізку, віддихався. Куниця гілкою стрибнула вище. Не витримало тонке деревце, важко, схилилося до землі. Мало не схопила тут хижачка Дук-ду. З-під лап вивернувся. З розмахом на високий дуб стрибнув. Дістався до верхівки. Сидить, розгойдується. А Куниця на нижній гілці прилаштувалася, відпочиває. Чекає, поки білченя саме до неї спуститься. Дітися йому нема куди. Від землі високо і до сусіднього дерева не близько.
— Що ж мені робити? Що мені робити? — запитував сам себе Дук-ду. А в кого ще запитаєш?
Подивився Дук-ду навколо й побачив попереду синє-синє озеро Синь. Тепер він знає дорогу додому. Швидше туди.
— Не боюся! І все! — крикнув Дук-ду для хоробрості та беркиць униз головою. Наче плавець з високого берега.
— Ух ти! — злякалася Куниця. — Розбився, напевно! — і стрибнула слідом за ним.
Дурна Куниця. Подумала, що Дук-ду розбився. А він хоч і малий був, та пам'ятав, чому його вчила мама. Вона вчила його стрибати з високих дерев так, щоб не розбиватися.
Дук-ду на льоту розпушив хвіст і приземлився, як справжній парашутист. Не встигла Куниця отямитися від переляку й подиву, а Дук-ду був вже далеко.
ЗМІСТ
Про Дук-ду
В лісовій лікарні
Дук-ду в школі
Дук-ду в біді
Дук-ду мандрівник
Дук-ду парашутист
Дук-ду пловець
Повернення Дук-ду
Дук-ду та його друзі
Хоробрий Дук-ду
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова