Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

В.Путіліна

Пригоди Дук-ду

ЗМІСТ
Про Дук-ду
В лісовій лікарні
Дук-ду в школі
Дук-ду в біді
Дук-ду мандрівник
Дук-ду парашутист
Дук-ду пловець
Повернення Дук-ду
Дук-ду та його друзі
Хоробрий Дук-ду

Хоробрий Дук-ду

Звірі й птахи зібралися на концерті на честь Дук-ду. Під старим дубом, на березі озера Синь. Хтось прикотив деревинку і сидів на ній. Хтось примостився на гілці. А хтось просто на траві. Усім вистачило місця.

— Слухайте! Слухайте! — крикнула Сорока. Вона всюди встигала: і новини по лісі розносити, і виступи на концерті оголошувати. — Слухайте! Починається лісовий концерт на честь Дук-ду, Великого Мандрівника.

На сцену вийшли коники в сірих концертних костюмах. Диригент — великий Зелений Коник — змахнув лапкою, і музиканти заграли на скрипках «Марш веселих коників». Глядачі довго їм аплодували, махали крилами, стукали дзьобами. Схвалювали гру.

— Музиканти, зіграйте ще щсь веселе, — попросили глядачі.

Музиканти-коники не чванилися. Погоджувалися грати все, що вміли. А «Марш веселих білченят» і «Танець ведмедя» зіграли навіть по два рази.

— Тепер, — оголосила Сорока, — виступають співочі птахи!

На нижній гілці старого дуба з'явилася скуйовджена Малинівка. Вона заспівала повільно й урочисто. Малинівка — птах суворий: любить урочисті пісні. Їй поплескали. Поплескали також Кропив'янці та Вертишийці. А ось Пересмішника зовсім не хотіли відпускати. Дуже він усіх смішив. Співав на різні голоси. Будь-кого міг передражнити та висміяти.

— Виступають жабенята! — Сорока оголосила новий номер.

Жабенята заспівали куплети на честь Дук-ду. Та під веселі вигуки глядачів поскакали до себе в озеро. Потім всі танцювали: і артисти, і глядачі. І ніхто не помітив, що поруч у кущах верболозу причаїлася Куниця. Один Дук-ду помітив. Поцілився шишкою і влучив їй прямо в лоба.

— Ой! Жах якийсь! — заволала Куниця. — Жах! Жах!

І шкереберть скотилася в озеро Синь. Добре, з краю неглибоко. Ледве жива, вона вибралася з води і мерщій побігла на трьох лапах, бо четвертою трималася за лоба. Повернулася Куниця додому мокра, з величезною ґулею, яку їй набив Дук-ду.

Нікому не сказав Дук-ду про Куницю. «Хай краще всі веселяться, — вирішив він. — А про Куницю нехай зовсім не думають».

От всі й веселилися, поки Сонечко не сховало свій останній сонячний промінь. Далеко-далеко, за далеким лісом. Де навіть Дук-ду, Великий Мандрівник, не бував. Тут звірі й птахи сполошилися: час вже додому. Розпрощалися з Білкою та її сином і розійшлися з веселими розмовами. Назустріч їм вийшли світлячки з ліхтариками. І довго світили всім, щоб бува хто не заблукав у лісі. Тільки під ранок вони погасили свої ліхтарики. І заснули. До наступного нічного чергування.

* * *

Ось і закінчилася історія про білченя Дук-ду. Але хіба можна його тепер так називати? Адже «дук-ду» по-білячі означає «ой, боюся». А Дук-ду більше вже не боявся. Він ще й сам налякав до смерті злу Куницю. Хотіли назвати білченя «Не боюся». Та не назвали. Тому що ніхто досі не знає, як це буде білчиною мовою.

 

ЗМІСТ
Про Дук-ду
В лісовій лікарні
Дук-ду в школі
Дук-ду в біді
Дук-ду мандрівник
Дук-ду парашутист
Дук-ду пловець
Повернення Дук-ду
Дук-ду та його друзі
Хоробрий Дук-ду

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова