|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Як білки ведмежат перехитрили
М.Лєйкін
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – П.Рєпкін
Стояла в лісі хижка. І жили в ній... як ви гадаєте, хто?
Жили в цій хижці двоє маленьких веселих ведмежат.
Вони дуже любили поїсти чогось смачного, а ще більше – побешкетувати. У лісі їх так і звали: брати-бешкетники. І чого вони тільки не вигадували!
Пішли якось ведмежата погуляти. Йдуть та співають:
|
Ми веселі ведмежата, |
Зустріли вони в лісі лисенят. Погралися з ними в піжмурки.
Зайченят побачили – у довгої лози заходилися грати.
Пішли ведмедики далі, аж раптом зупинилися як укопані, чують попереду якийсь шум.
Дивляться брати й дивуються: що це там таке?
А на дереві кипить робота – білки горіхи на зиму запасають.
Одні підвозять горіхи з лісу на тачках.
Інші підкидають горіхи нагору.
А нагорі білки влаштували свій сховок. Тут вони приймають горіхи, рахують їх та засипають у дупло.
Причаїлися ведмежата, дивляться, і так їм захотілося горішками поласувати!
– Бачив, скільки горіхів? – запитує один брат.
– Бачив, – відповів другий.
– Заберемо собі?
– Заберемо!
І побігли додому по мішок. Вони й не помітили, що їхню розмову почула сорока.
– Ах, як цікаво! Як цікаво! – застрекотала сорока. – Я не можу мовчати! Треба негайно ж полетіти і комусь розповісти про все.
І понесла сорока новину по лісу. Першим, кого вона зустріла, був дятел. Сіла сорока поруч із ним, та й усе йому вибовтала.
– От розбійники! – обурився дятел. – Що вигадали! Треба негайно попередити білок.
Сорока полетіла далі, а дятел вирушив до білок.
Він прилетів, коли ті вже скінчили роботу і збиралися обідати. Дятел розповів білкам про задум ведмежат.
Білки одразу ж зібрали нараду і вирішили провчити бешкетників.
Назбирали в лісі багато шишок, залізли на своє дерево та влаштували там засідку. Нехай ведмежата тільки сунуться!
А двом найменшим білочкам доручили спостерігати з високої сосни.
Тим часом ведмежата збігали додому, узяли мішок і вже пробиралися до білячого сховку.
Помітили їх білки-спостерігачі та й помчали вихором до своїх: "Йдуть! Йдуть!"
– Ворог близько! Усі по місцях! Готові?
Дивляться ведмежата – нікого немає, тихо навколо. Ну, думають, усе добре, можна й по горіхи лізти.
Підібралися до дерева та й домовляються: один стоятиме внизу з мішком, а другий забереться нагору та скидатиме горіхи.
Не зволікаючи, прийнялися вони за справу.
Аж раптом – бац! Шишка ведмежаті прямісінько в лоб влучила! У нього навіть іскри з очей посипалися.
– Ну, чого ти там закляк? – підганяє знизу брат.
Спробувало ведмежа трохи далі просунутися. Та де там! Шишки так і летять зверху. І звідки їх стільки береться?!
А білки влаштували справжнє бомбардування: не дають ведмежаті навіть віддихатися.
Не втрималося ведмежа на дереві та й полетіло вниз.
Впало братові на голову. А той як зареве: "Рятуйте!"
Не стали брати хволікати, схопилися та й дременули що було сил! Тільки п'яти миготять.
Вибігли білки на галявину, закрутилися, заспівали:
|
Ми білки трудівниці |
А бешкетники тікають, біжать, не розбираючи дороги...
От як було покарано злодюжок-невдах!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова