|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Мала Баба-Яга
Отфрід Пройслер
Переклад українською – Володимир Василюк
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І. Кабаков
Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...
Вперед, синку!
Відтоді мала Баба Яга завжди дбала про те, щоб збирачки хмизу не верталися додому з порожніми кошиками. І всі були в гарному настрої, а знайомі бабусі, зустрівши в лісі малу Бабу Ягу, весело всміхалися й казали:
– Збирати в цьому році хмиз – це втіха! Є по що ходити!
Як же здивувалася одного разу мала Баба Яга, коли зустріла заплаканих бабусь із порожніми кошиками за плечима!
Адже вчора ввечері вона здійняла великий вітер, і в лісі було повно хмизу.
– Подумай тільки, яке лихо! – хлипали бабусі. – Новий лісник заборонив нам збирати хмиз. Повитрушував наші кошики і нахвалявся заарештувати нас, як ще хоч раз поткнемося в ліс.
– Який це ґедзь його вкусив?
– Він лихий чоловік! – закричали бабусі. – Колишній лісник не боронив нам збирати хмиз. А цей, бач, не дозволяє. Як він лютував, то й не сказати! Не буде в нас тепер дрівець... – І бабусі заголосили ще дужче.
– Не плачте! – втішала їх мала Баба Яга. – Новий лісник передумає. Я його напоумлю.
– Як Як ти це зробиш? – не вірили бабусі.
– Це вже мій клопіт. Ідіть додому й не тривожтесь. А від завтрашнього дня знову збиратимете хмиз, скільки вам треба.
Бабусі подибали додеру. А мала Баба Яга хутенько вичаклувала собі повний кошик хмизу. Тоді поставила його край дороги сіла поряд, ніби притомилась і відпочиває.
Чекати їй довелося недовго незабаром на дорозі показався лісник. Мала Баба Яга пізнала його по зеленій куртці. За плечима в нього висіла рушниця, а через плече шкіряна торба.
– Ого! – крикнув лісник. – Іще одна! Ти що тут робиш?
– Відпочиваю, – пояснила мала Баба Яга. – Заважкий кошик, нехай трохи оддишуся.
– Хіба ти не знаєш, що збирати хмиз тут заборонено?
– Ні, звідки мені знати?
– Ну, то тепер знатимеш! – скипів лісник. – Висипай хмиз і забирайся геть!
– Висипати хмиз? – здивовано перепитала Баба Яга. – Змилуйтеся наді мною, пане новий лісник! Ви не скривдите старої жінки!
– Зараз побачиш, що я тобі зроблю! – закричав лісник. Він схопив кошик і хотів висипати хмиз. Але мала Баба Яга сказала:
– Цього ви не зробите!
Лісник геть розлютився.
«Я запроторю тебе до в’язниці!» – хотів він закричати, але натомість промовив:
– Вибач, я пожартував. Звісно, ти можеш забрати свій хмиз.
«Ти диви, – збентежився лісник, – я думаю одне, а кажу зовсім «інше»
Та звідки йому було знати, що це мала Баба Яга начаклувала.
«Отак краще, синку!» – подумала мала Баба Яга і весело сказала:
– Якби ж цей кошик був хоч трохи легший!
– Може, допомогти? – люб’язно спитав лісник. – Я міг би віднести вам цей хмиз аж додому...
Мала Баба Яга захихотіла:
– Справді, синку? Який ти ласкавий! Який чемний!
«Хоч ґвалт кричи! – думав лісник. – Верзу казна-що. Я сам себе не впізнаю».
Лісник, сам незчувшись коли, завдав важкий кошик собі на плечі.
– Матусю! – сказав він. – Якщо ви дуже стомилися, то сідайте верхи на кошика.
– А ти не жартуєш? – спитала мала Баба Яга.
Лісник з відчаєм почув свою люб’язну відповідь:
– Авжеж, не жартую! Вилазьте!
Малій Бабі Язі не треба було двічі казати. Одним махом сіла вона верхи на кошик, а ворон Абраксас фуркнув їй на ліве плече.
– Тепер рушаймо! Вперед, синку!
Лісникові куди дужче хотілося, щоб кошик разом із старою й вороном провалилися до лиха в землю. Та що з того? Він покірно чалапав уперед.
– Прямо й прямо! – крякав Абраксас. – Та жвавіше, мій ослику, жвавіше! А то дзьобну тебе в м’якеньке місце!
Лісника кидало то в жар, то в холод. Він дибав та й дибав, весь упрілий, висолопивши язик. Спочатку лісник загубив свого зеленого капелюха, потім шкіряну торбу. Рушницю він теж посіяв. А його все ганяли й ганяли по лісі вздовж і впоперек.
– Ліворуч! – командував Абраксас. – За отим ровом праворуч, а далі на гору!
Коли вони нарешті дісталися до хатки, лісник ледве стояв на ногах. Та мала Баба Яга не почувала до нього жалю. Навпаки, вона сказала:
– Чи не хочеш ти, синку, порубати оцей хмиз?
– Порубаю, пов’яжу ще й складу в стос, – промовив лісник.
Гак він і зробив.
Коли лісник скінчив – а затяглася робота допізна, – мала Баба Яга сказала:
– Тепер хоч і додому йди. Не знаю, як і дякувати тобі, синку! Такого люб’язного лісника, як ти, навряд чи ще де знайдеш! Ото зрадіють бабусі, як прийдуть завтра по хмиз! Ти ж бо і їм допоможеш, правда?
Новий лісник кивнув головою і, заточуючись, поплентався додому.
Відтоді, побачивши в лісі якусь бабусю з кошиком хмизу, він обминав її десятою дорогою.
Мала Баба Яга ще не раз згадувала про цю свою витівку.
– Тепер я так завжди робитиму! – призналася вона воронові. – Я допомагатиму добрим людям. А лихим робитиму каверзи. Це мені подобається!
– А навіщо? – спитав Абраксас. – Робити добро можна й без каверз.
– Ах, це нудно! – пирхнула мала Баба Яга.
– А ти звідки знаєш? – спитав Абраксас.
Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова