Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Мала Баба-Яга

Отфрід Пройслер

Переклад українською – Володимир Василюк
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І. Кабаков

Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...

Запеклий гравець

Сонце проганяло зиму далі й далі. Сніг почорнів і щез, крига скресла. Вже зацвіли проліски по всіх куточках лісу. Заквітчались сріблястими котиками верби, набубнявіли бруньки на березах і ліщині.

Не диво, що в усіх людей, яких мала Баба Яга стрічала цими днями, обличчя були веселі. Усі раділи весні й думали «Як добре, що зима нарешті минула! Чимало клопоту вона нам завдала!»

Одного разу мала Баба Яга гуляла полями. Якась жінка сиділа на межі й так сумно дивилася поперед себе, що в малої Баби Яги стиснулося серце.

– Чого ти зажурилася? – співчутливо спитала вона жінку. – Поглянь, яка гарна днина! Ти, певно, й не помітила, що прийшла весна!

– Весна? – гірко перепитала жінка. – Ах, весна, твоя правда. Але яка мені радість! Весна, зима, – мені однаково. Ті самі прикрощі, той самий клопіт. Краще померти і в землі лежати.

– Отакої! – вигукнула мала Баба Яга. – Ну, хто в твоєму віці про смерть думає? Розкажи краще, що тебе гнітить, а тоді подивимося, чи зможу я чимось тобі зарадити.

– Нічим ти мені не зарадиш, – зітхнула жінка. – Але розповім про своє лихо. В усьому винен мій чоловік, гонтар. Звичайно, гонтарі не збивають багатства. Але їхньої платні цілком вистачає, щоб завше мати шматок хліба. Та якби ж мій чоловік ті гроші додому приносив! Все, що він удень заробить, увечері протринькає, граючи з приятелями в кеглі. А дітям і мені доводиться жити надголодь. Хіба тут не побажаєш собі смерті?

– А ти не пробувала його умовляти? – спитала мала Баба Яга.

– Ще й не раз, – відповіла жінка, – Камінь, і той уже почув би мої слова. А чоловік їх не чує. Дарма й говорити.

– Коли слова не допомагають, то треба шукати якоїсь іншої ради! – сказала мала Баба Яга. – Принеси-но мені завтра вранці кілька волосин із його чуба. А далі видно буде.

Наступного ранку жінка принесла невеличке пасемце волосся. Мала Баба Яга таємниче сказала їй:

– А тепер іди додому і не край собі серця. Чоловікові твоєму відпаде охота грати в кеглі. Не мине й тижня, як я його вилікую.

Жінка пішла додому, нічого не зрозумівши. А мала Баба Яга добре знала, що їй слід робити. Вона закопала те пасемце волосся на перехресті двох шляхів, бурмочучи якісь чаклунські замовляння. Тоді поставила нігтем чаклунський знак на піску, де було зарите волосся, і, підморгнувши воронові, сказала:

– От і все. Тепер нехай той гонтар начувається.

Того вечора гонтар, як звичайно, пішов собі грати в кеглі. Вихилив з приятелем кілька кухлів пива й спитав:

– Почнемо?

– Авжеж, авжеж! – загукали всі.

– Хто перший кидає?

– Той, хто запитав.

– Гаразд, – погодився гонтар і взяв дерев’яну кулю, – тоді я кину усі дев’ять куль підряд. Пильнуйте, як падатимуть кеглі. – Він добре розмахнувся й кинув кулю.

Куля з гуркотом покотилася дерев’яною доріжкою, влучила в найбільшу кеглю і розтрощила її – бахнуло так, наче з гармати гримнули. Але тоді покотилася ще й далі і – трах! – пробила дірку в дощаній стіні.

– Схаменися, гонтарю! – загукали приятелі. – Що це ти робиш Хочеш рознести на цурки доріжку?

– Дива, та й годі! – буркнув гонтар. – Якась куля дивна. Другим разом візьму іншу.

Та й за другим разом, коли, настала гонтарева черга кидати, йому ще більш не пощастило, хоча й вибрав він найменшу кулю. Дві кеглі вщент розбив у хлопця, що допомагав гравцям, лиш трісочки просвистіли понад вухами, а в стіні знову з’явилася дірка.

– Годі! – загримали гравці. – Або ти відтепер пускатимеш кулю легесенько, або кидай грати!

– Я старатимусь! – гаряче пообіцяв гонтар.

Третього разу гонтар кидав кулю так обережно й помалесеньку, як зроду не кидав. Він просто підштовхнув її двома пальцями – але куля бабах! – і, обминувши кеглі, виламала одвірок. Тріснула половина покрівлі, градом посипалась бита черепиця, почали падати дошки, лати, крокви, наче від землетрусу.

Поблідлі від страху гравці сторопіло дивилися один на одного. Оговтавшись, вони похапали кухлі й люто пошпурили в гонтаря.

– Забирайся геть! Зараз же! Не хочемо більше з тобою грати. Шукай собі іншої компанії, а сюди й не потикайся!

І від цього вечора з гонтарем щоразу діялось те саме, як тільки він брався грати в кеглі у своєму чи в сусідньому селах. Ледве він пускав третю кулю, падала покрівля. Тоді в гонтаря летіли кухлі, і всі гравці посилали його під три вітри. Ще й тиждень не скінчився, а вже ніхто не приймав його до гри. Де він тільки з’являвся, там лунало?

– Боронь боже! Гонтар Швидше ховайте кулі! Не дозволяйте йому грати, бо лихо буде!

Отож гонтареві не було іншої ради, як назавжди покинути грати.

Віднині він уже не пропадав у шинку, а щовечора сидів дома. Спочатку це його зовсім не тішило, але згодом він звик. І в цьому гонтареві зарадила мала Баба Яга.

Жінці й дітям вона теж допомогла їм не доводилося більше голодувати. І мала Баба Яга була задоволена.

Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова