|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Мала Баба-Яга
Отфрід Пройслер
Переклад українською – Володимир Василюк
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І. Кабаков
Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...
А мітли у вас є?
Що робить мала Баба Яга, коли намуляє собі ноги? Бере трохи жаб’ячої ікри, мишачого посліду, домішує туди жменю подрібнених зубів кажана і довго варить усе це на вогнищі. А тоді змащує тим варивом рани, проказуючи замовляння з чаклунської книги. І ноги вмить гояться.
– Так, одне зроблено, – з полегкістю промовила мала Баба Яга, коли вариво і замовляння зробили своє.
– Уж не кульгатимеш? – спитав Абраксас.
– Сам подивися! – І мала Баба Яга босоніж пішла в танок по хаті.
Потім вона надягла панчохи і взулася в черевики.
– Куди це ти зібралася? – здивувався ворон.
– В село! І ти ходи зі мною.
– Далеченько! – вигукнув Абраксас. – А мітли б тебе немає! Доведеться пішки йти.
– Отож-бо й воно! – мовила мала Баба Яга. – Я не хочу більше ходити пішки. Через це й треба йти в село.
– Ти що, надумала поглузувати з мене?
– Чого б то? Просто я хочу купити собі нову мітлу, звичайно, коли ти не заперечуєш.
– Ну, це інша річ! – зрадів Абраксас. – Тоді й я піду з тобою. Бо знов десь забаришся.
Дорога в село йшла через ліс. Іти доводилося по слизькому, покрученому корінні, по гострому камінні, крізь колючу ожину. Правда, воронові було байдуже він вигідно вмостився на плечі малої Баби Яги і пильнував тільки, щоб якась гілка не стьобнула його по голові.
Зате мала Баба Яга раз у раз спотикалася об коріння дерев, чіплялася спідницею за гілля кущів.
– Ну та й дорога! – сердилась вона. – Одне тішить, що скоро я знов літатиму.
Невдовзі вони дісталися до села і зайшли в крамничку Балдуїна Перчинки. Пан Перчинка, звісно, нітрохи не здивувався, що мала Баба Яга з ученим вороном завітали до його крамнички. Адже він зроду не бачив справжньої чаклунки, а тому мала Баба Яга здалась йому звичайною бабусею з сусіднього села.
Він ґречно привітався з нею. Вона так само ґречно відповіла.
– Що бажаєте? – люб’язно спитав крамар.
Спочатку мала Баба Яга попросила чверть фунта карамельок.
– Будь ласка, пригощайтеся! – Вона подала воронові пакуночок з цукерками.
– Красно дякую! – каркнув Абраксас.
– Учений птах! – шанобливо мовив крамар, бо знав, що на світі є вчені ворони. – Що ви ще бажаєте?
– Є у вас мітли? – спитала мала Баба Яга.
– Аякже! – вигукнув пан Перчинка. – Віники, щітки, мітли! І швабри! Є й мітелки змітати пилюку...
– Ні, дякую, мені потрібна мітла!
– З держаком чи без?
– З держаком. Неодмінно з держаком. Але щоб він був не куций.
– Ось цей вам підійде? – догідливо спитав крамар. – Довшого тепер, на жаль, немає...
– Мабуть, підійде, – сказала мала Баба Яга. – Я беру мітлу.
– Дозвольте, я вам її хоч трохи загорну, – запропонував Перчинка. – Вам так зручніше буде її нести.
– Ви дуже уважні, – посміхнулася Баба Яга, – але не треба.
– Ваша воля! – Пан Перчинка полічив гроші і провів малу Бабу Ягу до дверей. – Матиму за честь бачити вас у себе знову. Ваш покірний...
«Слуга», – хотів був він сказати, але враз йому аж подих перехопило. Він побачив, як купувальниця осідлала мітлу. Вона пробубоніла щось під ніс, і – шух! – мітла полетіла вгору разом із нею та вороном!
Пан Перчинка очам своїм не вірив.
«Ой лишенько! – подумав він. – Чи це, бува, мені не сниться?»
Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова