Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Переклад українською – Володимир Василюк
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – І. Кабаков
Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...
Яка ж то була довга і виснажлива дорога! Три дні й три ночі йшла мала Баба Яга до своєї хатки. Вранці четвертого дня з намуляними ногами і в подертих черевиках вона ступила на своє подвір’я.
– Нарешті повернулася! – зустрів її Абраксас.
Він сидів на димарі і стривожено виглядав господиню. Як побачив її, наче камінь зсунувся з його воронячої душі. Він розгорнув крила і полетів їй назустріч.
– Що ж оце ти робиш? – закрякав він. – Тиняєшся десь цілими днями, а я сиджу вдома і не знаю, що чинити. – Він переступив з ноги на ногу. – А який у тебе вигляд? Уся в пилюзі! І чому кульгаєш? Пішки йшла? А я ж думав, ти на мітлі. Хіба в тебе не було мітли?
– Була! – зітхнула мала Баба Яга.
– Як-то була – здивувався ворон. – Що це означає?
– А те, що мітли більше нема!
– Мітли..
– ...більше нема! – повторила мала Баба Яга.
Абраксас раптом про все здогадався. Він схилив голову набік.
– Отже, тебе спіймали? Я ж так і знав. Було б дивно, якби тебе не спіймали! Що ж, по заслузі й шана.
Але малій Бабі Язі вже все було байдуже.
«Спати! – думала вона. – Мерщій спати!»
Вона подибала до своєї кімнатки і впала на ліжко.
– Хе! – обурився Абраксас. – Може, ти хоч скинеш закурений одяг?
Але мала Баба Яга вже голосно хропла.
Вона спала, як байбачок, аж до ранку. А коли прокинулась, Абраксас терпляче сидів на бильці ліжка.
– Виспалася? – спитав він.
– Трохи, – позіхнула мала Баба Яга.
– То, може, хоч тепер розкажеш мені про все, що сталося?
– Спочатку поснідаємо, – буркнула мала Баба Яга. – Не розповідати ж мені натщесерце...
Наївшись по саму зав’язку, мала Баба Яга відсунула тарілку й заходилася розповідати...
– Хоч і легковажно ти повелась, та щастя маєш, – зауважив Абраксас, коли вона скінчила. – Пам’ятай, що за рік ти повинна стати доброю чаклункою.
– Постараюся, – обіцяла мала Баба Яга. – Віднині я вчитимусь чаклувати не шість, а сім годин щодня. Крім цього, я зроблю ще дещо... щось дуже важливе...
– Що саме?
Мала Баба Яга скривилась, прибрала дуже сердитого вигляду. Тоді вимовила поволі, з притиском:
– Я по-мщу-ся!
– Кому?
– Тітці Трам-Бам-Бах! Вона, капосна, усьому виною! Це через неї в мене скалічені ноги і подрані черевики. Хто підбурив усіх чаклунок проти мене? Хто потяг мене до Найстаршої чаклунки? Вона! Мало їй було, що в мене забрали мітлу! Усього їй мало!
– Гаразд, – погодився Абраксас. – Вона підло повелася. Але мститися!
– Я їй начаклую замість носа свинячий писок! – засичала мала Баба Яга. – І ослячі вуха! І телячі ноги! І цапину бороду! А на додачу коров’ячий хвіст!
– Коров’ячий хвіст і цапину бороду – спокійно промовив ворон. – Невже ти гадаєш дошкулити цим старій Трам-Бам-Бах? Вона ж така сама чаклунка, як і ти, і простісінько зніме твої чари.
– Ти так гадаєш? – Мала Баба Яга зрозуміла, що ослячі вуха і телячі ноги не багато зарадять. – Добре! – сказала вона. – Тоді я придумаю щось хитріше! Щось таке, з чим тітка Трам-Бам-Бах не швидко впорається. Віриш мені?
– Припустимо, – погодився Абраксас. – Але здається мені, що коли ти заподієш їй щось лихе, то потім сама гірко жалкуватимеш.
– Чому? – здивувалася мала Баба Яга.
– Бо ти обіцяла Найстаршій чаклунці стати доброю чарівницею. А добрі чарівниці не чинять лиха! Затям собі це!
Мала Баба Яга нерішуче глянула на ворона:
– Ти не жартуєш?
– Анітрохи, – відповів Абраксас. – На твоєму місці я добре над цим поміркував би!
Зміст:
Мала Баба Яга сердиться
Гей-я, Вальпургієва ніч!
Я помщуся!
А мітли у вас є?
Добрі наміри
Буря
Вперед, синку!
Паперові квіти
Добра наука
Несподівані гості
Зачароване свято
Сніговик наш - молодець!
Може, закладемося?
Карнавал у лісі
Запеклий гравець
Покарані хлопчаки
Чаклунська рада
Хто сміється останній...
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова