Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Тигреня, що говорило "Р-р-р!", та його друзі
Нові пригоди

Олександр Костинський

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Серцова

Зміст:

Найкращий – не найбільший острів
Якби я був слоном
Казка про Пуголовка
Щиглик
Як папузі знайшли справу
Хто де живе
Як добре, коли добре

Казка про Пуголовка

Одного спекотного дня Черепаха подумала: "Що може бути краще за сон у такий спекотний полудень на березі прохолодного озера? Нічого кращого бути не може", – вирішила вона, лягла в тіні дерева, що росло біля самісінького озера, та й заснула.

Але спала вона недовго. Спочатку їй здалося, що хтось когось кличе. Потім їй здалося, що цей "хтось" схлипує і зітхає. А потім їй навіть здалося, що цей "хтось" – Тигреня. "Невже кривдять мого друга?" – розхвилювалась уві сні Черепаха і прокинулася. Прокинулася і побачила Тигреня, яке й справді було чимось засмучене.

– Що з тобою? – стривожилася Черепаха. – Ти захворів?

– Зі мною нічого, – зітхнуло Тигреня, – зі мною все добре. Навіть, може, надто добре... – сказало воно, а потім несподівано додало: – Було.

– Що було?

– Як це "що"? – у свою чергу здивувалося Тигреня. – Хіба не ясно, що коли в одного все надто добре, то в іншого обов'язково не надто все добре. І тоді у того, у кого все надто добре, теж стає не все добре. Тому я й кажу "було", – нарешті закінчило свою промову Тигреня.

– Все переплуталося, – сказала Черепаха, яка дуже уважно слухала Тигреня і зрозуміла лише одне: з кимось щось сталося.

– Що сталося? Відповідай чітко і ясно, – суворо наказала Черепаха.

– Спершу сталося з Пуголовком – він зник. А потім уже сталося зі мною: я дуже засмутився через те, що зник Пуголовок.

– Як це зник Пуголовок? – здивувалася Черепаха.

– А ось так, – розвело Тигреня лапами. – Узяв і зник. Можливо, пропав. А може, загинув. А може, – схлипнуло воно, – його проковтнула ця нахабна жаба.

– Не реви, – наказала Черепаха, – і розповідай все спочатку.

– Був ранок, – почало розповідати Тигреня. – Гарний такий ранок, просто чудовий. Навіть, можливо, прекрасний. На небі сонечко світить і жодної хмаринки.

– Це я знаю, – перервала Черепаха розповідь Тигреня, – ранок був для всіх один.

– Це для нас він був один, – докірливо подивилося на Черепаху Тигреня. – А для Пуголовка зовсім інший. Так от, – вело далі Тигреня, – ранок був чудовий. Сиджу я під деревом і думаю: "Про кого б мені сьогодні придумати казку, коли навколо такий ранок?". І вирішив я скласти казку про Пуголовка. "Він такий маленький, непомітний, кожен може образити. Йому, напевно, буде приємно, якщо я про нього складу казку", – подумав я і почав складати.

Дуже довго складав, напевно, хвилин п'ять, а можливо, і всі десять. Навіть втомився. Але склав! Склав я казку про те, як малесенький Пуголовок якось прокинувся і побачив, що він уже не малесенький Пуголовок, а величезна Фука Бірбідокська.

– Що це ще за Фука Бірбідокська? – вигукнула Черепаха.

– Ось-ось, те ж саме запитала в мене Жаба, – зітхнуло Тигреня.

– А до чого тут Жаба? – розгублено сказала Черепаха, яка тепер взагалі перестала щось розуміти.

– До того, – пояснило Тигреня, – що коли я прийшов до озера і почав кричати: "Пуголовку! Пуголовку"! – замість Пуголовка припливла Жаба. "Навіщо тобі Пуголовок?" – запитала вона. "Для того, – відповів я їй, – що я склав про нього казку, як він перетворився на чудову Фуку Бірбідокську". Ось тут ця Жаба мені й сказала: "Навіщо Пуголовку якась Фука, якщо він може перетворитися на чудову зелену Жабу?" Я, звичайно, дуже розгнівався, коли почув таке. Ти мене не вчи, – крикнув я Жабі, – як казки складати! Теж мені казкарка знайшлася!". Повернувся спиною до неї і пішов. Пішов і навіть попрощався, – закінчило Тигреня свою розповідь і уважно подивилося на Черепаху, – що вона скаже.

Але Черепаха нічого не сказала. Вона мовчала.

Вона мовчала щосили. Хоча мовчати їй було тяжко.

Їй хотілося сміятися. Але сміятися вона не могла. Адже Тигреня могло образитися.

Нарешті Черепаха скінчила мовчати. Вона перевела подих і сказала:

– Але ж Жаба мала рацію. Маленькі пуголовки, коли виростають, завжди перетворюються на зелених жаб. Завжди, – повторила для переконливості Черепаха.

Почувши таку новину, Тигреня сіло на задні лапи і розгублено похитало головою.

– А ким тоді я стану, коли виросту? Невже Бегемотом?

– Чому Бегемотом, – засміялася Черепаха, яка вже не могла не сміятися. – Ха-ха-ха! – сміялася вона. – Оце розсмішив! Бегемотом?! Ніяким Бегемотом ти не станеш. Коли Тигренята виростають, вони стають великими Тиграми.

– Великими Тиграми? – повторило Тигреня.

– Так, – кивнула Черепаха, – великими.

Тигреня замислилося.

– Послухай, Тигренятку, – запитала Черепаха у нього, – а що таке Фука Бірбідокська?

Тигреня уважно подивилося на Черепаху, знизало плечима і сказало:

– Зараз це вже не має жодного значення, на неї міг перетворитися тільки Пуголовок.

***

Так, із Пуголовком Тигреня, звичайно, втрапило в халепу. Але іноді поради Тигреняти були дуже доречними і багатьом допомагали. Саме про це наступні дві історії.

Зміст:

Найкращий – не найбільший острів
Якби я був слоном
Казка про Пуголовка
Щиглик
Як папузі знайшли справу
Хто де живе
Як добре, коли добре

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова