![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Валерій Петров
Переклад українською – Максим Надточей
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Даниїл Райков
– Поки що все добре, – сказав… Хто б ви думали?
Ви вгадали. То справді був метеоролог. Він з'явився, тримаючи в руках мегафона.
– Я ж вам казав! Я ж вам казав! – кричало й стрибало кошеня. – Він справжній друг! Я тільки під кінець йому допоміг!
– І добре, що таки допоміг! – сказав метеоролог.
– Чому? – сзапитало кошеня.
– Як чому? – здивувався метеоролог, – хіба ти вважаєш, що це ми його випробовували?
– А кого ж? – розгубилося кошеня.
Звірята знову завмерли на місці, здавалося, вони знову почали грати у "замри".
– Хто скаже, кого? – запитав метеоролог.
Звірята мовчали. Лише лисеня зніяковіло пробурмотіло:
– З одного боку… – і замовкло.
– Той, хто знає, хай похитає ріжками! – сказав метеоролог.
І оленя похитало ріжками.
– Ну скажи!
– Його, – озвалося оленятко і легенько буцнуло ріжками кошеня.
– Га? – обізвалося кошеня. І всі засміялися.
– Тебе, котиську, – сказав метеоролог. – Адже це ти втік у ліс і кинув свого друга лише за те, що він потискав тебе трошки й залишив у наплічнику.
– Я більше не буду! – обіцяв Ванчо, обіймаючи кошеня.
А кошеня засоромлено мовчало.
– Ми випробовували тебе, – вів далі метеоролог, – щоб дізнатися, чи ти стоїш свого друга! Ми хотіли подивитися, чи довго ти терпітимеш, дивлячись, як ми його мучимо!
– Ну, то що? – спитало кошеня.
– Іспит здано на три з плюсом, – сказав метеоролог, – але для кошеняти і це добре.
Ведмежа, лисеня і сороченя знову засміялися.
– А ви не смійтеся, – сказав метеоролог. – Вам також не завадить знати, що "пішли пограємо!" – це ще не дружба. Скористатися радіоприймачем приятеля – теж не дружба. Дружба – це…
Тут він усміхнувся трохи сумно і не договорив. А потім додав:
– Ану, проведіть їх до галявини, бо вчителька його дуже сваритиме.
І всі, окрім метеоролога та оленяти, побігли вниз.
– До побачення! До побачення! Не забувайте своїх друзів! – крикнув їм услід метеоролог.
– Ні за що й ніколи! – вигукнули звірята хором.
Це прозвучало надто урочисто, але, слава богу сороченя знову не втрималося, цього разу він примудрився заспівати свою пісеньку до кінця:
Ні за що! Ні за що в цьому світі, |
Це вийшло так кумедно, що всі заплескали в долоні і закричали "ура", а сороченя вклонилося і сказало:
– Дякую за увагу!
Звірята побігли далі по білому схилу.
Біля станції залишилися лише метеоролог та оленятко.
– Все одно нечесно! – мовило оленя.
– Про що ти? – запитав метеоролог.
– Щоб випробувати кошеня, ти мучив хлопчика!
– Що? Що?
– Сам знаєш, – сказало оленятко.
– Але ж то була казка, – сказав метеоролог.
* * *
І казка, дійсно, скінчилася: йшов сніг, метеоролог сидів перед своєю друкарською машинкою. Оленя зазирнуло до нього у віконце і запитало:
– Ну то й що, якщо казка?
– А те, що я сам цього хлопчика вигадав і можу його мучити, скільки захочу! – сказав метеоролог.
– А-а! – невдоволено відгукнулося оленятко. – І ти все придумав?
– Все. І новий ріг. Ти ж про нього питаєш?
Оленя кивнуло.
– А чому ти вигадав таку казку? – запитав він.
– Яку "таку"?
Оленятко помовчало, а потім запитало:
– У тебе є друзі?
– Хіба ти не мій маленький друг?
– Правда? – зраділо оленятко.
– Яке ж допитливе парнокопитне! – сказав метеоролог. – До "правди" ти ще не доріс. Ну, біжи!
І оленятко побігло до засніженого лісу. А метеоролог ще трохи посидів за машинкою, він хотів записати те, що склав (цей його твір вже не призначався ні оленятам, ані дітям-малятам):
Вся природа мовчить, |
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова