|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Біла казка
Валерій Петров
Переклад українською – Максим Надточей
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Даниїл Райков
Звірята вийшли зі своїх сховок. Усім було весело, тільки оленятко зажурилося.
– Навіщо ти так відповів? – сказало воно метеорологу.
– Як?
– Що ти не бачив кошеняти?
– Щоб він від нього відмовився, от навіщо! – втрутилося лисеня. – Але коли йому так уже хочеться,то нехай шукає!
– Нехай! – сказало кошеня. – Тільки…
– Ха-ха! Як ми його обдурили! – підстрибнуло ведмежа. – Тепер ти житимеш тут, ми будемо грати! Чудово, правда?
– Чудово, – сказало кошеня і знову повторило: – Але…
– Що – "але"? – запитав метеоролог.
– Тільки я хочу повернутися до Ванчо! – несподівано промовило кошеня.
Воно сказало це не дуже голосно, але всі його почули і скам'янілі на місці у різних позах, ніби вже навчилися грати у "замри". Так вони стояли довго, потім метеоролог запитав:
– Ти хочеш повернутися до Ванчо, чи не так?
– Так.
– Чому?
– Тому що він мій друг, – сказало кошеня. – Он як мене шукає.
– Шукає, щоб посмикати тебе за хвіст, хі-хі! – пхикнуло лисеня.
– І за вуса, мр-р! – буркнуло ведмежа.
– А от і не тому! – сказало кошеня.
– А чому? – запитало оленятко.
– Тому що він мій друг! – повторило кошеня. – А вуса в мене такі від народження!
Лисеня і ведмежа почали сміятися.
– Хі-хі, друг! М-р-р, теж мені друг!
– Це ще невідомо, – сказав метеоролог. – Не треба квапитися з висновками. Не на кожному кроці можна зустріти справжнього друга. Є один вірш.
– Знаємо! Знаємо! Він дуже нудний та довгий! – закричали всі. – А як нам дізнатися, друг він йому чи не друг?
– Про це справді важко дізнатися, – сказав метеоролог.
– А барометрів для дружби нема? – спитав олень.
– Є, але вони дуже величезні та важкі, – сказав метеоролог. – І все ж таки поміркуємо!
Він дав звірятам знак підійти ближче. Усі стали в коло, витягли шиї та зашепотілися. Що вони замислили, було незрозуміло, тільки час від часу чулося:
– А я так! А я так! Оце буде перевірочка!
– Тс-с-с.
– Ух, здорово!
– Тс-с-с.
– Ой, дуже страшно буде!
– Тс-с-с.
– Так і треба! Так! Так!
– Тс-с-с.
Змовившись, усі підвели голови.
– Ось побачите, він витримає! – сказало кошеня.
– Подивимося, чи ви витримаєте! – сказав метеоролог.
– Витримаємо! Витримаємо! – закричали всі.
І розбіглися в різні боки. А їхній великий і сумний друг стояв і дивився їм услід. Що ж було згодом? А потім було ось що.
Ванчо йшов білим лісом і гукав кошеня. Але замість кошеня, звідки й взялося, з'явилося захекане лисеня і закричало:
– Тікай! Рятуйся!
– Від кого? – Запитав Ванчо.
– Від ведмедя! Сюди йде ведмідь, кого зустріне, усіх з'їдає! Адже це Ведмежий ліс, ти хіба не знаєш? Тут багацько страшних ведмедів!
– А ти кошеняти не бачив? – запитав переляканий Ванчо.
– З довгим хвостом?
– Так!
– З довгими вусами?
– Так!!
– Із зеленими очима?
– Так! – закричав Ванчо.
– Не бачив, – сказало лисеня. – Краще тікаймо швидше!
І лисеня втекло. А серед снігових колон замиготіло щось велике та темне. Воно танцювало та співало:
|
Я ведмідь, гора-горою, |
Ванчо, звісно, злякався, але пересилив страх.
– Не втечу! – сказав він. – Там моє кошеня! Там мій друг!
І пішов далі.
– Гаразд, але тоді нарікай на себе! – проревів йому ведмідь.
Тільки це був не справжній ведмідь: звірята взяли палицю, начепили на неї кожух і вушанку метеоролога. Вони вирішили налякати Ванчо.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова