Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Біла казка

Валерій Петров

Переклад українською – Максим Надточей
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Даниїл Райков

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7

"Перший друг", – і кажуть так Недаремно, знає всяк. Перший, він заради друга Ладен у вогонь піти, Якщо другу стане скрутно, Йому руку простягти. Ось він – лиш йому гукни ти, Перешкод йому нема. Раз за друга кров пролити. Перший друг – це недарма!

Високо в Білих горах, на маленькій метеорологічній станції, жив собі старий метеоролог. Жив він там самий-самісінький, і коли у нього залишався вільний час, складав різні казки і вірші. Ось і сьогодні, поглядаючи, як тихо падає за вікном сніг, він сидів за машинкою і щось писав на звороті метеозведення. Те, що він написав, починалося так:

Поміж гір сивих там, Де згустився туман, Сипле сніг, сипле сніг Між ялинок густих. Я один цілий день, Лише тихий, як тінь, Просить хлібця олень, Підійшовши під тин.

Але не встиг він дописати рядок, як у шибку застукало ріжками маленьке оленятко:

– Це ти про мене-е-е? – промекало воно.

Метеоролог на хвилинку відірвався від машинки.

– Про тебе-е-е! – у тон оленяті сказав він і знову взявся за роботу.

– А я нічого у тебе не просив! – сказало оленя, трохи образившись.

– Та знаю, знаю, – сказав метеоролог. – Тільки не заважай мені, бо я не можу дописати...

– Що дописати? – запитало оленя.

– Як що? Казку!

Почувши слово "казка", оленя радісно підскочило.

– Я теж хочу грати в ній!

– Ти вже граєш.

– І ти зі мною!

Метеоролог усміхнувся.

– Ні, я вже застарий, – сказав він. – І невеселий.

– Нічого! – почало його вмовляти оленятко. – Застарий, невеселий, подумаєш! А ми тебе розвеселимо!

– Сумніваюсь, – сказав метеоролог, але таки додав: – Добре. А тепер біжи скоріше вниз, казка починається!

– Як починається? – спитало оленя.

– А отак. Хіба ти не бачиш? Хіба не чуєш?

Оленятко озирнулося на всі боки: сніг уже припинився. Воно прислухалося: звідкись з-за ялинок долинали дитячі голоси!

– Діти зі школи приїхали кататися на лижах, – сказав метеоролог. – Біжи на галявину! Буде дуже цікаво!

І сам вийшов із будиночка, щоб зняти з приладів сніг. Відкрив одну скриньку, іншу…

– А на градусник ти не дивитимешся? – запитало його оленятко. Воно ще не втекло на галявину.

– Ні, – сказав метеоролог.

– Чому?

– Це не твоя справа. Що ти розумієш у метеорології!

– А знаю, знаю! – сказало оленятко і підстрибцем побігло вниз. (А що воно таке знало, ми дізнаємось пізніше).

І казка розпочалася.

* * *

Скік! Скік! Скік! – оленятко у кілька стрибків опинилося на галявині, визирнуло з-за кучугури і кого ж воно побачило? Воно побачило Ванчо з третього "В". На плечі той ніс лижі. Ось він зупинився, зняв наплічника і почав надягати свої лижі. Але поки він застібав кріплення, наплічник заворушився і почав відповзати.

– Сиди смирно! – сказав йому Ванчо.

І наплічник зупинився.

– Я разок з'їду і повернуся. Зрозумів?

І наплічник закивав, показуючи, що зрозумів.

– Ось тоді я тебе всім покажу.

І наплічник весело застрибав.

А Ванчо кинувся на лижах униз і зник за соснами.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7

Автор: Петров В.; ілюстратор: Райков Д.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова