|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Душан Душек
Бабуся на драбині
Переклад зі словацької – Мирослава Русанівська
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Евеліна Чернякова
Зміст:
Сімейка
Нам'яті вуха
Пір'їнка
День народження
Годинник із зозулею
Помічники
Вітрюган
Вуха і вушиська
Сімейка
Був у бабусі такий собі цапик.
Таж ні! Не було в неї ніякого цапика. Зате вона мала хатинку, чи, точніше, теремок. А ще горбок. На тому горбку і стояв теремок.
Було саме так, а не інак!
Не міг же горбок стояти на теремку, хоч би й тому, що на горбку ріс садок. Він ріс навколо теремка, а все, що знаходилося довкруг нього, належало бабусі, яка не мала цапика. А якби горбок стояв на теремку, то довелось би в садок ходити на дах, де сидять самі горобці. Як відомо, горобці полюбляють збиратися на всіх дахах, які тільки є на світі, й там одно тільки лаються між собою і б'ються до першої крові. Аж потім розлітаються по садках.
Такі бійки бували і на бабиному даху та у бабиному садку. По один бік даху, чи б пак в одному кінці садка, під парканом, росли кущі бузку, а в другому кінці – кущі шипшини. В отих кущах і жили горобині сім'ї, які весь час сварились і влаштовували бійки на даху. Ще ніколи не бувало так, щоб хтось із них помилився і ненароком побив свого родича. А все тому, що горобці, які пахли бузком, завжди били тих, хто мав запах шипшини.
І навпаки.
Під час таких бійок над бабиним дахом так чудово пахло: то бузком, то шипшиною, то знов-таки бузком. Сама ж бабця стояла на призьбі і збирала пір'ячко.
Не тільки в горобців бувають сім'ї, у бабусі теж була сім'я. Був у неї син Ігнац, який працював листоношею у поблизькому містечку, лісником у поблизькому лісі і рибалкою на поблизькій річці)
А ще була невістка Катаринка, найкраща велосипедистка на всю околицю. Вона продавала в містечку газети, марки та кольорові листівки з зображенням теремка біля лісу, що росте на березі річки. На тих листівках знаходився і сам Ігнац, тільки його не було видно, бо він завжди ховався: то за дерево, то під воду, – та так добре, що його ніхто не міг знайти.
Була ще в бабці онука Лойзка, друга найкраща на всю околицю велосипедистка, яку матуся Катарина возила до школи на своєму велосипеді: Лойзка сідала позад неї на багажник – і так у затишку всюди встигала другою після мами.
Ага, щоб я часом не забув: усі вони мали ще когось.
Бабуся мала внука Ферічка, татусь Ігнац та матуся Катарина мали сина Франтішка, їхня дочка Лойзка мала п'ятирічного братика Фера, або ж Фериська, це вже залежно від того, чи слухався він її чи ні: коли слухався – був просто Феро, коли мала до нього якесь прохання – бував навіть Фериком, а от коли гнівив її чимось – завжди був Фериськом.
І нарешті ще одне!
Час від часу було на що подивитись і горобцям. Як у кожній родині, у бабиній відбувались цікаві речі: у хаті, в садку або у дворі. Отоді вже горобці з пахучим пір'ячком припиняли свої бійки та сварки і швиденько вмощувались на даху. Там було їхнє горобине кіно: кожен сідав на свій стільчик, чи, вірніше, черепичку. Вони витягували шиї, настовбурчували вуха і не вірили своїм очам, бо поруч діялося щось таке...
Може, й ми пристанемо до них?
Спробуймо!
Зміст:
Сімейка
Нам'яті вуха
Пір'їнка
День народження
Годинник із зозулею
Помічники
Вітрюган
Вуха і вушиська
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова