![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Ева Яніковська
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ласло Ребер
Не знаю, наскільки Боришка була рада, коли у неї з'явився братик, тобто я, а от такса Вакса увесь час бурчить на своїх неочікуваних родичів.
Наша вчителька в школі каже, що в давнину собака була ще диким звіром, а не таким другом людини, як зараз.
Шкода, що Жулька залишилася такою ж, якою була у давнину: вона ніяк не хоче робитися другом людини і тільки шкребе лапою в двері.
Зате Пірат – справжній друг людини. Одного разу до нас прийшла тітка з ЖЕКу зі скаргою від мешканців і стала сваритися, що не можна тримати у квартирі цілу зграю собак, особливо таких здоровенних, як цей "бегемот". "Бегемот" (тобто пес Пірат) підійшов до тітки з ЖЕКу і одразу ж дав їй лапу.
Поки мама варила каву, жеківська тітка чухала "бегемота" Пірата за вухом, а Вакса і Жулька дружно гавкали на них обох.
Тато прочитав уголос скаргу мешканців і запитав маму: якщо наші сусіди зверху, знизу і з усіх боків не можуть переносити гавкоту такої безлічі псів, як же він виносить цей гавкіт, перебуваючи всередині?
От бачите: навіть із собаками іноді щось та трапляється, не тільки зі мною.
З Піратом трапилося наступне: жеківська тітка (у неї чоловік м'ясник) два дні приносила йому гостинці – м'ясні кістки, а на третій повела із собою самого Пірата.
А нам натомість принесла качку. Тільки не живу.
Тепер я не впевнений, що Пірат був вірним другом людини.
Коли його вела жеківська тітка, він їй хвостом виляв, а на мене, який витратив на нього всі свої особисті заощадження, він навіть не глянув.
А з Жулькою теж трапилося дещо: її впізнали під час прогулянки в парку, хоча вона і не виступала ніколи по телебаченню. До мене підскочили два хлопчини й почали кричати, що це Бобка, собачка продавця газованої води. І Бобка одразу почала вириватися у мене з рук, ніби Бобка краще ім'я, ніж Жулька.
Увечері по неї прийшов продавець газованої води і тільки свиснув, як Жулька-Бобка стрімголов кинулася за ним слідом. А її господар, між іншим, навіть газованої води нам не приніс. Ну й нехай, у нас вдома є свій газовий сифон.
Тепер, якщо мені дадуть грошей для скарбнички, я краще куплю нашій Ваксі сосисок.
Нам вже видали табелі. Закінчився навчальний рік. Директор, напевно, дуже боявся, що цей рік не буде кому закінчувати, оскільки ми всі пішли на канікули. Вдома, як і годиться, відзначили мій табель і Боришчин табель. А заодно і таку подію, як Аттілін переїзд. Аттіліни батьки помінялися квартирою з нашою сусідкою праворуч.
Я цьому дуже зрадів, нехай мої тато й мама тепер бачать, що не тільки зі мною вічно щось трапляється, а й з іншими теж.
Коли вони зовсім переїхали і Аттіла вже спав не у нас, а в своїй квартирі, тато сказав, що хотів би трохи відпочити від свят, і тому відправить нас із Боришкою до бабусі. "Дивіться, – додав він, – щоб на вас не було скарг!"
Я пообіцяв, що скарг не буде, адже наша бабуся не любителька скаржитися.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова