Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Зі мною завжди щось трапляється

Ева Яніковська

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ласло Ребер

Сторінки:   1    2    3    4    5    6

Гості

Ми всі дуже радіємо коли до нас у Будапешт приїжджають в гості тітка Юлі та її чоловік дядько Йожі.

Найбільше радію я. Тому що тоді я сплю на двох зсунутих кріслах, а дядько Йожі обов'язково запитає мене, чи знаю я смішну історію, як мій батько, коли був маленький, заліз на високий дуб.

Боришка теж радіє їхньому приїзду, тому що тітка Юлі завжди за неї заступається і каже: "Дивись, не давай обрізати своє довге волосся."

Тато радіє, тому що в ці дні в домі завжди є холодне пиво, і він може, – вкотре! – показати нам, як нестямно кричав дядько Йожі, коли його, теж коли він був маленький, покусали бджоли.

А мама радіє, що тітка Юлі і дядько Йожі беруть нас із собою на ярмарок. Тим часом мама може спокійно приготувати обід, який, чесно кажучи, вона приготує за півгодини.

Цьогорічний ярмарок багатший від торішнього, тому що цього разу мені дістався і значок, і м'ячик на гумці, і навіть кулькова ручка. Морозива ми теж з'їли вдвічі більше.

А в сандалію мені потрапив камінчик удвічі більший, ніж минулого року.

На ярмарку Борі загубила чорні окуляри. Тітка Юлі – мене. А дядько Йожі – гроші. Адже він побився з татом об заклад, що зі мною нічого не трапиться, коли я під його наглядом.

Оцінки

Боришка одержала трійку з математики і сказала: "Чому тут дивуватися, коли у дитини немає місця, де можна нормально вчити уроки".

На мою думку, вона має рацію. Місця у нас немає, це точно. Інакше б і я не отримав трійку за письмо.

На це тато сказав: "Такий біді я легко зараджу: повикидаймо з вашої кімнати увесь мотлох, щоб було де готувати уроки не на трійку".

Я вніс пропозицію – спочатку викинути всі Боришчини листівки та фотографії кіноакторів.

Борі закричала: "Ще чого! Спочатку викинь свої сірникові коробки та каштани".

Мама сказала татові: "Мені здається, що Андрішу (це мені) більше не потрібні усі ці іграшкові вантажівки й настільний футбол."

А тато додав: "Смішно дівчині до таких років берегти якісь старі ляльки й ляльковий посуд."

Але мама не дозволила викидати Боришчиних ляльок, тому що лялькою Понні вона сама ще колись гралася. Викинули тільки мій настільний футбол. Тато в нього не грався. З таткових іграшок у нас вдома взагалі нічого не збереглося. Натомість тато зробив мені новий настільний футбол – навіть більший за попередній. А я приніс дві п'ятірки зі співу. Підготуватися до уроку співу – багато місця не треба.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова