Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Джанні Родарі

Пригоди Цибуліно

Переклад українською – Анатолій Іллічевський
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков

Розділи:   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ
Про те, як мимоволі синьйор Горох урятував життя Помідорові

Коли синьйор Горох отямився, навколо була цілковита темрява, і він подумав, що його вже, певно, повісили.

«Я помер, – думав він, – і тепер, напевне, у пеклі. Дивно тільки, що тут так мало вогню. Власне, його зовсім немає. Оце дивно: пекло – і без пекельного вогню!»

В цю мить у замку камери заскрипів ключ. Горох причаївся в кутку, бо тікати все одно було нікуди. Він перелякано дивився, як відчиняються двері, і чекав, що зараз увійде кат із солдатами Лимончиками.

Лимончики справді увійшли, але з ними замість ката був... Хто б ви думали? Синьйор Помідор власною персоною, зв'язаний по руках і ногах.

Синьйор Горох скочив на рівні ноги і мало не кинувся на Помідора з кулаками, та схаменувся.

«Що ж це я роблю?! Тепер він такий самий в'язень, як і я», – подумав Горох. І хоча не відчував ніякої симпатії до свого недавнього хазяїна, чемно запитав:

– То вас також заарештували?

– Заарештували? Скажіть краще, що мене засудили на смерть. Мене повісять завтра на світанку, відразу ж після вас. Та ви, мабуть, і не знаєте, що ми знаходимося у камері смертників!

Горох не міг отямитися від здивування.

– Принц Лимон страшенно розгнівався, що йому не вдалося розплутати ці таємниці, – вів далі Помідор. – Так що він придумав! Звинуватив мене перед графинями як призвідника всієї цієї змови. І виніс вирок: повісити.

Синьйор Горох не знав – радіти йому чи співчувати Помідорові.

Нарешті сказав:

– Ну що ж, не журіться, синьйоре Помідоре! Разом помирати будемо.

Пригоди Цибуліно

– Мала втіха, – озвався Помідор. – Та хоч ми й помремо, все-таки дозвольте мені вибачитися перед вами за те, що я мало дбав про вас під час допиту. Ви самі розумієте, що тоді вирішувалася і моя доля.

– Ах, що було – минуло. Не треба згадувати, – чемно сказав синьйор Горох. – Тепер ми – товариші по нещастю. То будемо краще допомагати один одному.

– Я цілком з вами згоден, – полегшено зітхнув Помідор. – І я дуже радий з того, що ви зовсім не злопам'ятна людина.

Він одразу повеселішав, дістав з кишені шматок солодкого пирога і по-братньому поділився з синьйором Горохом. Горох очам своїм не вірив, що Помідор так розщедрився.

– На жаль, оце і все, що мені залишили, – сказав Помідор, сумно похитуючи головою.

– Отака в світі правда! Вчора ви були справжнім володарем замку, а сьогодні ви в'язень!

Помідор мовчки жував пирога.

– А знаєте, – раптом сказав він, – мені навіть подобається, як пожартував зі мною отой шибеник Цибуліно. Добре подумавши, я зрозумів, що він просто непосидющий хлопчина і зробив це від щирого серця, з бажання допомогти бідним людям.

– Можливо, – згодився Горох.

– Шкода, що невідомо, де тепер ці люди, які втекли з тюрми, – просторікував Помідор. – Тепер я залюбки зробив би для них щось хороше.

– Що ж ви зробили б тепер, коли самі перебуваєте у в'язниці?

– Ваша правда. Та я й не знаю, де вони.

– І я не знаю, – признався Горох.

Від привітності Помідора язик у адвоката почав потроху розв'язуватися, і він додав:

– Знаю тільки одне: місце, де вони сховали хатину кума Гарбуза.

Коли Помідор почув ці слова, у нього з радощів аж серце тьохнуло.

«Ану, Помідоре, прислухайся уважно до того, що говоритиме цей дурень, – сказав він сам собі. – Можливо, в тебе ще є надія на порятунок...»

– Справді, знаєте? – запитав він у адвоката.

– Авжеж, знаю. Тільки нікому не скажу. Бачите, я не хочу більш кривдити цих бідних людей.

– О, ці почуття роблять вам честь, синьйоре адвокат! Я б теж нікому не сказав. Я не хотів би, щоб через мене з цими бідолашними знедоленими людьми сталось якесь нове лихо!

– Коли так, – сказав синьйор Горох, – то я радий потиснути вашу руку.

Синьйор Помідор простяг руку, і синьйор Горох довго її тиснув.

Адвокат зовсім розчулився, йому закортіло поговорити з Помідором від усього серця.

– Повірите, – легковажно признався він, – вони сховали хатину біля самісінького замку. Так близько, що нам і на думку не спало б там шукати.

– Де ж саме вони її сховали? – ніби ненароком запитав Помідор.

– Тепер я вже можу вам про це сказати, – гірко усміхнувся синьйор Горох. – Все одно завтра ми з вами загинемо, і цю таємницю разом з нами сховає могила.

– І правда. Ви ж знаєте, що завтра на світанку обох нас стратять.

Тут синьйор Горох ще ближче присунувся до товариша по тюрмі і тихенько прошепотів йому на вухо, що хатину кума Гарбуза сховано недалеко звідси, в лісі, і доглядає її кум Суниця.

Помідор вислухав до кінця, палко потиснув Горохові руку і скрикнув:

– Дорогий мій друже! Я вам безмежно вдячний за те, що ви довірили мені цю важливу звістку. Цим ви рятуєте мені життя!

– Я рятую вам життя? Та ви жартуєте!

– Анітрохи! – гукнув Помідор і схопився на ноги. Він кинувся до дверей і почав щосили гатити в них кулаками, доки прибігли Лимончики.

– Негайно ведіть мене до принца Лимона! – наказав синьйор Помідор, як завжди, владним тоном. – Я повинен доповісти йому про надзвичайно важливу справу!

І справді, Помідор розповів принцу про все. Принц страшенно зрадів. І вони вирішили, що завтра вранці, зразу ж після страти Гороха, підуть до лісу, щоб захопити хатину кума Гарбуза.

Розділи:   1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова





Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

© 2015-2020 Валерія Воробйова