![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Ренато Рашел
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв
– Віппп! – закричав Ренатіно, та так голосно, що чоловік і жінка зозулі на верхній гілці перелякано підскочили.
Усі дружно почали усміхатися. І ніхто не запитав, що означає "Віппп!". Тому що, коли "Віппп!" кричать таким радісним голосом, це може означати лише одне: "Хай йому грець! Про решту я подбаю сам".
Ренатіно, не втрачаючи дарма ані секунди, хоробро кинувся в бій.
Бачили б ви тільки обличчя пілота цієї миті!
Він спокійнісінько летів собі на висоті 2600 метрів, як раптом побачив, що навперейми йому мчить щось дивне. Він вирішив, що він збожеволів.
– Черговий на вишці! – закричав він у мікрофон. – Говорить літак "ВІЛ-8", прямуючий рейсом до Канади. Назустріч летить людина... Вона мене переслідує.
– Напевно, вона відстала від літака, – спокійно відповів черговий по зв'язку. Але потім зрозумів: – Що-о-о? Людина?! На висоті 2600 метрів?
– Так, так, маленький чоловічок, у зеленому капелюсі. Він висить на тринадцяти червоних кульках...
Цього разу черговий радист нічого не відповів. Поклав слухавку. І одразу ж викликав пожежників, поліцію і санітарів з божевільні.
Пілот напевно захворів на білу гарячку.
Ренатіно, вчепившись у тринадцять кульок, відчайдушно намагався наздогнати літак. Але хоча Ренатіно тягнули з останніх сил Ґракк і семеро горобенят, відстань не зменшувалася. Чотири потужні мотори – це не жарти!
– Тьювікк!! Давай я два з них підпалю! – благав Карло Альберто Луїджі, пролітаючи поруч. – Тоді пілотові доведеться зменшити швидкість.
Ренатіно метнув на володаря блискавок гнівний погляд:
– Краще підштовхни мене! – Але одразу ж згадав, що це блискавка. – Хоча ні, не треба! – І він знову кинувся у безнадійну погоню.
А літак усе віддалявся й віддалявся.
Нарешті Ренатіно зрозумів, що йому не наздогнати могутнього чотиримоторного птаха. А тут ще й Ґракк перестав його тягнути і полетів кудись.
Семеро горобенят помчали за ним.
– Зрадник! Вирішив втекти! Негайно повернися!
І теж полетіли.
Та ні, не хвилюйтеся!
Ось птахи вже оточили літак. Ґракк люто б'є дзьобом по склу ілюмінатора. Від несподіванки Андреа навіть припинила плакати. Семеро горобенят, вишикувалися клином і стрімко пікірують на літак. Вигляд у них цієї миті найгрізніший.
Бідолашний пілот більше не сумнівається. Він збожеволів.
– Черговий по зв'язку! – кричить він у мікрофон. – Мене атакували сім горобців! Так-так, присягаюся! Сім горобців!
Бум бум бум! – довбають семеро горобенят дзьобиками борт літака, намагаючись налякати пілота.
Але він і без того збожеволів від жаху, хоч зараз в'яжи його мотузкою. Стривожена стюардеса обв'язує йому лоб мокрим рушником.
Бум бум бум! – дрібно вистукують горобенята. Але літак летить своїм курсом.
Треба ще щось придумати, інакше його не зупинити.
І тут на допомогу приходить Карло Альберто Луїджі.
Тьювікк! – блиснув він блискавкою перед самісіньким носом літака і знову, трохи праворуч, – тьювікк! тьювікк!
– Черговий по зв'язку! – волає пілот. – Ураган з правого борту. Ураган при ясній погоді. Небо чисте, але навколо виблискують блискавки.
– Повертайтеся назад! – відповідає аеродром.
Це вже говорить професор Де Санктіс, головний лікар психіатричної лікарні.
Літак негайно розвертається і лягає на зворотний курс.
Ренатіно дивиться і не вірить своїм очам. Літак летить йому назустріч.
Трахх-біді-біді-блум! – найсильніший удар дзьобом, і Ґраккові вдалося розколоти скло ілюмінатора.
– Швидше! Стрибай униз! – кричить він Андреа. Але та, звичайно, не наважується. Але Ґракк додає: – Ренатіно велів!
І Андреа стрибає! Спокійно-спокійнісінько. З висоти 2600 метрів!
І одразу ж падає Ренатіно на руки. Нарешті вони знову разом.
Ґракк і семеро горобенят кружляють у повітрі і виспівують пісні хто на що здатний. А Ренатіно і Андреа такі щасливі, що навіть не помічають, як усе швидше мчать до землі.
Ясна річ. Адже їх тепер двоє, отже, і кульок треба вже не тринадцять, а двадцять шість!
А земля все ближче й ближче!
Вони схаменулися, лише коли до землі залишилося 1700 метрів.
– Подивися, як швидко летить назустріч місто! – ніжно каже Андреа. – Схоже, ми падаємо.
– Так, – підтверджує Ренатіно, лагідно дивлячись на неї, – падаємо.
І обидва абсолютно спокійні. Більш за те, щасливі. Якщо вони разом, їм нічого не страшно. У крайньому випадку вони можуть загинути разом.
Добре ще, що поруч вірний Ґракк! Він сокіл спокійний, розважливий і, звичайно, не дасть загинути двом друзям, нехай навіть разом.
І він б'є тривогу.
Карло Альберто Луїджі одразу ж зрозумів, що Ренатіно і Андреа загрожує біда. Він помчав на південь. Помчав як блискавка! І за мить повернувся разом із хмарами.
Більше Ренатіно і Андреа не падають. Опускаються на хмарку. Їх легенько підкидає.
І ось вже вони на м'якій, немов пух, хмарці, дуже зручній для двох закоханих ...
– Бачила? – каже Ренатіно.
– Так! – відповідає Андреа.
І більше ані слова.
Зараз у людей в голові повнісінько всяких турбот, і вони дуже-дуже рідко милуються гарним заходом сонця. Але якщо вам під вечір трапиться поглянути на небо, подивіться на ту хмарка.
Білу-білу, біля горизонту.
Нічого не бачите?
Звичайно, я розумію, це блищить промінь західного сонця.
Але все ж таки, невже ви нічого-нічогісінько не помітили?!
Ні?
Так от: це вони – Ренатіно і Андреа. Присягаюся.
Сидять собі на чистій і м'якій як пух хмарці і дивляться один одному в очі.
Не вірите?!
А я точно знаю.
Навіть готовий битися з вами об заклад!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова