|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Ренатіно не літає по неділях
Ренато Рашел
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Сутєєв
Але раптом...
Що це?
Схоже, хтось рубає сокирою!
Дійсно. Удар сокири.
Це лісоруб розмахнувся і вдарив з такою силою, що сокира встромилася у стовбур Червоного Дуба.
Глибоко.
По самісіньку рукоятку.
Бідоласі лісорубу ніяк не вдавалося її витягти.
Розлютившись, він бив по Дубу кулаками, бив його ногою. Гнізда гойдалися все сильніше – тільки й диви, розваляться.
Короткозорий Ґракк здивувався:
– Звідки раптом подув вітер?
А дочка лісоруба, білява Андреа, заливалася гіркими сльозами.
Ренатіно не хотів, щоб Андреа плакала.
– Гей! – крикнув він лісорубу. – Ви що там, здуріли?! Так же можна дерево звалити!
Лісоруб підвів голову і здивовано запитав:
– Хто ви такий?
– Це Ренатіно, – поспіхом пояснила Андреа. – Той, що розповідає незвичайні казки.
– Ах, казки! – гаркнув лісоруб. І, висмикнувши нарешті сокиру, почав ще завзятіше рубати Дуб.
– Гей! Зачекайте! Я зараз спущуся... – закричав Ренатіно.
Але не встиг він поворухнутися, як побачив, що з Дуба вже злазить Ґракк. Вірніше, не злазить, а падає. Наче сокіл, який щойно втратив рівновагу. Бідолаха Ґракк ледве встиг розкинути крила і з хрипким криком опустився на землю.
Прямо біля самісіньких ніг лісоруба.
– Допоможіть! Орел! – закричав лісоруб і миттю знепритомнів.
Він навіть не встиг помітити, як злякався Ґракк, почувши, що десь поруч орел. Але семеро горобенят радісно заплескали крильцями, Ренатіно крикнув: "Браво!", а білява Андреа у захваті дивилася на нього.
Тільки тепер Ґракк зрозумів, що орел – це він.
Який гарний день для Ґракка! Який чудовий ранок четверга!
Але – тьювікк! – блиснула блискавка
І всі перелякано скрикнули.
Чи чули ви колись про Карло Альберто Луїджі?
Дуже дивно.
Він володар усіх сімох блискавок, що літають по світу разом із бурями. Адже це він якось влетів у вікно, покружляв по кімнаті і спалив бороду одному поважному адвокату. Якось у долині Валь д'Абста невгамовний Карло Альберто Луїджі примітив, що господарка розвішує білизну. Спікірував три рази, гарненько вимарав усю білизну чорною сажею – і тільки його й бачили!
Ви гадаєте, що він дуже злий?!
Ні. Просто він любить посміятися з інших.
Але без злості, так, заради розваги. Тільки іноді ці забавки бувають досить-таки кепськими. А іноді через витівки Карло Альберто Луїджі трапляються великі нещастя.
От і тепер він обрушився на сокола Ґракка, якого всі визнали за орла, і – тьювікк! – в одну мить спалив йому все пір'я.
Нещасний Ґракк! Карло Альберто Луїджі полетів і залишив його всім на посміх.
Друзі на нього дивляться, а йому соромно. І холодно йому. А тут ще лісоруб опритомнів і бачить, що "орел" як дві краплі води схожий на мокре курча. Стало лісорубові прикро, що він зі страху знепритомнів. Схопив він сокиру і ну знову Дуб трощити.
Але тут бідолаха Ґракк заплакав: адже сором який, жодної пір'їнки немає!
А холод прямо під шкіру забирається.
Ні, він цього не переживе.
– Що я робитиму без гарного сірого пір'я? – ридав Ґракк. – Воно було майже нове. Бідний я, нещасний!
Він голосно схлипував і бив дзьобом об землю, наче танцював модний танець "ча-ча-ча". З недавнього часу всі соколи так висловлюють свій відчай і горе.
Ну як тут не розчулитися? Згодом заплакали всі до одного: Ренатіно, Андреа, семеро горобенят, чоловік і жінка зозулі з верхньої гілки Червоного Дуба. Потім одне горобеня вирвало зі свого крила одну пір'їнку. Друге горобеня вирвало дві. Третє – чотири.
Не минуло й двох хвилин, як голого Ґракка одягли з лап до голови.
На це пішло сто двадцять гороб'ячих пір'їн, чотирнадцять пір'їн зозулі і жовтий вовняний шарф.
Так-так, єдиний шарф Ренатіно.
Можете казати що хочете, але і в лісорубів добре серце. Лісоруб теж дуже розчулився. І хоча він продовжував рубати Дуб, але вже бив сокирою ледве-ледве. Так, більше про людське око.
Тим часом Карло Альберто Луїджі носився по небу.
Цього дня він був страшенно злий.
Ах он як! Він спалив у жалюгідного соколиська все пір'я, а ці добряки його знову одягли. Навіть шию пов'язали жовтим шарфом!!!
Чудово!!!
Зараз він їм покаже...
Тьювікк!!!
Прощавай, жовтий шарфе.
Згорів. Перетворився на попіл.
Нещасний Ґракк у розпачі почав битися головою об Дуб.
– Гей, совість у тебе є?! – вигукнув Ренатіно, відшукавши в небі сіру хмару, звідки блиснула блискавка. – Хіба можна так по-дурному жартувати?!
– Теж мені! Маю ж я щось придумати, – відповів Карло Альберто Луїджі. – Усе краще, ніж палити будинки. А решта шість блискавок тільки цим і займаються.
– Вони хоч з будинками воюють, – сміливо заперечив Ренатіно. – А ти знущаєшся з бідолашного соколика. А чи знаєш ти, що він з ранку нічого не їв?
– Ах так! – гримнув Карло Альберто Луїджі. Він був страшенно ображений і розгніваний. Йому, володареві блискавок, якийсь чоловічок насмілився вимовляти, та ще й при всіх. – Ну що ж! Придумаємо щось веселіше! Спалю, мабуть, для початку Дуб.
– Ні! – вигукнув Ренатіно.
– Ні! – заплакали Андреа і семеро горобенят.
– Ні! – закричав лісоруб. – Не треба. Краще я його зрубаю.
– Он як, зрубаєте? – посміхнувся Карло Альберто Луїджі. – Але ж ви вже почали рубати. Чого ж ви зупинилися?
І... Тьювікк!
Андреа скрикнула від жаху – її батько зник у язиках полум'я.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова