Елеонор Фарджон

Хочу місяць

Переказ з англійської – Наталія Шерешевська
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Чижиков

 

Зміст

Такий круглий, весь срібний
Ніч не права
День - геть!
Слідами принцеси
Барабанщик Джонні Дженкінсон
Перше квітня
Ніч права

 

Барабанщик Джонні Дженкінсон

А солдати королівської армії поспішали по домівках на тижневу відпустку, щоб перед відповідальною операцією попрощатися з рідною ненькою.

Барабанщик Джонні Дженкінсон постукав барабанною паличкою у двері своєї хатини: Там, та-та-там! Там, та-та-там!..

Почувши знайомий стукіт, матуся кинулася відчиняти двері. Побачивши Джонні, вона сплеснула руками і кинулася йому на шию.

— Невже це ти, Джонні? Невже ти? — наче не могла повірити своїм очам.

— Ясна річ, я, ма, — відповів Джонні. — А що в нас сьогодні на вечерю?

— Батько, йди-но сюди! — крикнула місіс Джон Дженкінсон.

З саду прийшов містер Джон Дженкінсон і, побачивши сина, так і гепнувся на стілець і одразу ж задимів люлькою, щоб приховати своє хвилювання.

— Яким вітром ти тут, Джонні? — запитала матінка. — А ми вже думали, що ти у далеких краях.

— У мене тижнева відпустка, ма, — сказав Джонні. — Усі солдати отримали на тиждень відпустку.

— Чого раптом?

— Гм, — Джонні набув таємничого вигляду, — про це нам не сказали. Але здогадатися не важко. Треба щось...

— Невже війна? — прошепотів містер Джон Дженкінсон.

— А що ж іще, батьку, — відповів Джонні.

— З ким війна, Джонні? — запитала місіс Джон Дженкінсон.

— Ну, це тримають у суворій таємниці, ма, — відповів Джонні. — Правда, ніхто не може заборонити нам робити припущення. Дехто, наприклад, вважає, що це буде війна з Північним королем, ну а інші — що з Південним. Особисто я думаю, що... — Але тут він замовк, бо не встиг ще вирішити, що ж особисто він думає.

— Чи не хочеш ти сказати, Джонні, що війна і з тим, і з другим, із двома одразу? — перелякано промовила місіс Джон Дженкінсон.

— Гм, чом би й ні, — сказав Джонні й заплющив одне око для більшої поважності.

— От біда! — простогнала місіс Джон Дженкінсон. — Обох разом нам ніколи не здолати, ніколи!

— Покладіться на нас, ма! — гордо Сказав Джонні й відбив дріб на барабані. — Нам би краще набити животи, і тоді будь-якого ворога ми розіб'ємо. Тож що в нас сьогодні на вечерю, ма?

Місіс Джон Дженкінсон сховала обличчя у фартух і розплакалася.

— Нічого, Джонні, зовсім нічого! Усі куховарки в королівстві подали у відставку.

— Та ти що, ма? — закричав Джонні, починаючи сердитися. — Коли це ми в хаті тримали куховарку? Ти ж сама завжди готувала!

— Ну то й що! — заперечила мати і, витираючи очі, гордовито подивилася на сина. — Якщо я готувала, отже, я куховарка і маю право, як і всі куховарки, подати у відставку.

— Але навіщо, ма?

— А як же інакше! Королівська Куховарка подала третього дня у відставку, а за нею і всі інші куховарки в королівстві. Не можу ж я відстати від них.

Джонні опустився на стілець поруч із батьком.

— Так, виходить, відпустка у мене зіпсована, — промовив він. — Але що найгірше, виходить, і в усіх наших хлопців відпустка зіпсована. Ні, ви собі не уявляєте, що є для солдата їжа, коли він приходить додому у відпустку.

— Не тільки для солдата у відпустці, — зауважив містер Джон Дженкінсон, попихкуючи люлькою, щоб приховати свої почуття, — для інших теж.

— А що ж ти робиш, татку, коли приходить час обідати? — запитав Джонні.

— Йду в шинок, — сказав містер Джон Дженкінсон.

— Ну, пішли разом, — сказав Джонні.

І батько з сином, сумні, вирушили до сусіднього шинка.

А в шинку зібралися всі чоловіки села. Куди їм було ще піти, якщо жінки відмовилися для них готувати? І їхнє обурення проти жінок усе зростало. День у день чоловіки ставали все злішими і злішими, а жінки все упертішими та упертішими.

— Де сніданок? Де обід? Де вечеря? — сердилися чоловіки.

— Король же якось обходиться без сніданку, без обіду і без вечері, — заперечували жінки. — А чим ви кращі від Короля?

І вже по всій країні чоловіки збиралися в шинках, щоб висловлювати своє обурення. Нарешті вони вирішили: якщо так триватиме далі, і жінки не почнуть готувати, вони перестануть працювати.

— Тільки треба діяти дружно! — сказав батько Джонні. — Давайте всі перестанемо працювати Першого Квітня!

І його слово, наче лісова пожежа, облетіло всі міста і села в королівстві, і всі чоловіки, до одного, присяглися, якщо їх не почнуть годувати, Першого Квітня кинути роботу. А всі солдати, що прийшли додому на тижневу відпустку, присяглися, що, якщо їх не будуть годувати, вони не підуть воювати.

 

Зміст

Такий круглий, весь срібний
Ніч не права
День - геть!
Слідами принцеси
Барабанщик Джонні Дженкінсон
Перше квітня
Ніч права