Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською
  Головна    Про сайт


Фарби старого художника

Ірина Прокопенко

Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – А.Василенко

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7   

Сміхотливий Май пирснув:

– Хлопчики, а в спідничках...

– Тихше, Маю, – зупинив його Кім: Дінчина витівка йому подобалась. Обличчя у хлопця стало серйозним, він дивився кудись угору, поверх дерев – мріяв.

– Уявляєте, яке свято можна влаштувати? – закінчила Дінка. – Отоді й яблука згодяться, й цукерки.

– До речі, – згадав Май, – щось не поспішають нас пригощати цукерками.

– Може, нагадаємо? – запропонував Кім.

Фарби старого художника

Дінка виглянула з-за куща, але в ту ж мить злякано відсахнулася :

– Ой, хлопці, дивіться!

Всі глянули на Купи-Продама. А той, забувши про все на світі, малював на асфальті. За його спиною купами лежали різні речі: розкішні ліжка, вкриті багатими килимами, барвисті дорогі сервізи, що сяяли золотом, розшиті кольоровими нитками модні кожушки, каблучки, сережки, намиста, годинники. Недарма він з ранку до вечора вештався під магазинами, виловлюючи охочих купити річ, якої ні в кого більше не буде.

Садових стежок уже зовсім не було видно під купами речей, а Купи-Продам метушився, вишукуючи місце для нових малюнків. Сам він уже був у новому костюмі, в капелюсі і в темних окулярах.

Фарби старого художника

– Слухайте, – сказав стурбовано Кім, – мені це не подобається. Цей тип скоро весь сад перетворить на торговельну базу.

– Вже перетворив, – насупився Май.

– До, того ж він уже озброївся, а ми сидимо й цукерок ждемо, – глузливо докинула Дінка.

Тим часом малювати вже було ніде: як не крутився Купи-Продам, а не знайшлося жодного клаптика вільного асфальту.

– Треба повантажити все на таратайку, – буркнув він і, прочинивши дверцята, почав кидати туди речі. Лев спершу зарикав, потім позадкував у куток і тільки здригався, коли до його лап летіли незрозумілі для нього речі.

Купи-Продам так захопився, що не помітив, як до клітки крізь ґрати просунулась тонка дитяча рука і вхопила один з пістолетів. Це Кім потягнув до себе зброю.

– Це що! – закричав Купи-Продам і кинувся до хлопця. – Поклади на місце! – Але тут же помітив, як з іншого боку дівчинка, яка привела його в сад, теж цупить поміж пруття пістолет. – Не чіпай! Уб'ю! – не тямлячи себе від люті, зарепетував Купи-Продам і помчав до Дінки. – Не смійте! Моє! Моє! – бігав він за дітлахами навколо клітки.

А в цей час Май схопив банку з чорною фарбою й хотів було вилити її на землю, але схаменувся. Хто його знає, чим стане розлита фарба: а що, як перетвориться на зміїв? Ні, треба щось таке намалювати на асфальті, щоб витратити всю фарбу. Але, як на зло, на думку нічого не спадало. Спробувати, як Кім, зобразити чорного кота? Ну що ж, спробуємо... Май не вмів малювати так добре, як Кім, і його перший кіт вийшов не дуже гарним. Однак це був справжнісінький чорний кіт. Він підняв трубою хвоста й ласкаво потерся об Маєву ногу.

– Та йди ти! – відштовхнув Май новоявленого звіра. – Мені місце потрібне, розумієш? Місце, щоб вималювати хоча б чорну фарбу. А ти йди собі, йди...

Кіт чи то образився, чи то збагнув, чого від нього хочуть, але й справді, перескочивши через купу речей, помчав у глиб саду.

Фарби старого художника

Від хвилювання й поспіху коти у Мая виходили то кривобокі, то з короткими, мовби обрубаними, хвостами. Одна радість, що були вони слухняними й відразу розбігалися по саду.

Бабуся, яка дибала вздовж паркану, поспішаючи на базар, злякано зупинилась: зі щілин паркану витріщалися на неї чорні коти.

А час спливав. Май щохвильки заглядав до банки, чорна на фарба ще блищала на денці. Швидше, швидше всю вимазати, щоб нічого не лишилося для цієї страшної ліюдини, яка малює зброю. Май домальовував останнього кота, але фарба все одно не кінчалась, ще б два-три мазки. Тоді Май, не довго думаючи, прималював останньому котові другого хвоста. Все! Банка порожня!

Бабуся ж, яка поспішала на базар, раптом помітила ще одного чорного кота, не простого, а з двома чорними хвостами.

– Згинь, нечиста сило! – проговорила вона й спинилася, тричі сплюнувши через ліве плече. Постояла, подумала і, скрушно махнувши рукою, повернула назад.

Купи-Продам ухоркався, ганяючись за дітлахами. Йому все-таки вдалося схопити Дінку, і він уже заніс над неї здоровенного кулака, як раптом пролунав радісний голо Мая:

– Все! Немає більше чорної фарби!

– Ну, стривайте! – заревів Купи-Продам хрипко. – Ви ще не знаєте, на що здатний Купи-Продам! – Він відштовхнув Дінку, вихопив у Мая пензель та банку з червоною фарбою. – Зараз ви знатимете, на що я здатен! Я вам такий фейєрверк влаштую!

Кинувшись до будинку старого художника, він прості на стіні почав виводити язики полум'я.

– Все спалю! Все!

Дітлахи розгубились від несподіванки. Зараз ці червоні язики перетворяться на вогонь і заходяться лизати сухі дошки. Поки повернеться старий художник, його оселя згорить.

– Маю! Дінко! Води! – закричав Кім.

Вони кинулись шукати воду, але, як на зло, не могли второпати, де та вода, куди подівалися відра. Діти метушилися, заважаючи один одному. А малюнки на стіні вже почали оживати. Ось багряно спалахнув перший, чорнив хвіст диму піднявся до неба. Купи-Продам, злорадно регочучи, малював ще й ще. Вже всі стіни старого будинку вкрилися цими зловісними малюнками. Ось зараз усі вони спалахнуть, ось зараз...

Кімові дуже хотілося закричати: «Рятуйте!», та і Май з Дінкою були близькі до цього, але раптом навстіж розчинилася хвіртка, і крізь неї, наче горох, посипались дівчатка й хлопці. Різні-різні. Біляві й засмаглі, жовтолиці й чорняві. На одних були величезні, як колеса, сомбреро, на інших берети, дехто був у картатих спідничках, а деякі у довгополих кімоно.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7   



Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн


Усі категорії


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова








Гостьова книга Контакти   На головну сторінку

Підтримайте наш сайт. Картка Приватбанку 4149499149111393

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2021 Валерія Воробйова