|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Чому сова вдень ховається
О.Чечін
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Р.Билінська
Були часи, коли Сова літала вдень і нікого не боялася. Але тоді й звірі не були ще пофарбовані.
І от якось у небі засяяла веселка. Різнобарвними вогниками заграла вона над умитою землею, і у кожного, хто дивився на неї, затріпотіла душа від захвату. Звірі намагалися дотягнутися до нового небаченого дива, але у них нічого не виходило. Усі раділи барвистому поясу, що охопив півнеба.
Тільки ворон не радів. Був він дуже заздрісний і не любив, коли хтось захоплювався не ним.
– Кра! – чого витріщилися? Все одно дарма пропадає ваше диво!
Він злетів і клюнув веселку дзьобом у тому місці, де вона з'єднувала небо із землею.
І диво пропало, розсипалося на різнобарвні шматки!
Звірі були в розпачі. Лише Сова не розгубилася, вона встигла підхопити дзьобом маленький клаптик веселки.
Сова поклала свою здобич у свіжу дощову калюжу і... в неї вийшли фарби.
Наступного дня над дуплом Сови вже висіло оголошення: "Пофарбую кожного у будь-який колір"
Здійнялася метушня. Усім хотілося отримати гарне вбрання. Але як визначити, який колір тобі найбільше пасує?
Першим зважився Голуб.
– Пофарбуй мене так, – сказав він Сові, – щоб я був схожий на димок у небі.
Сова занурила його у воду із синьою фарбою, і став Голуб сизо-блакитним.
Клишоногого Гусака це дуже вразило і він проґелґотів:
– А можна зробити мене білосніжним?
Став Гусак схожий на перший сніг, але від Сови не йде. Адже йому так сподобалося фарбуватися!
Тоді Сова пофарбувала Гусакові ще ніс та лапки у колір горобини.
Прибігла Лисиця завертіла хвостом та й просить:
– Совонько, любенька, зроби мене схожою на весняне сонечко!
Пішла Лисиця від Сови вогняно-рудою.
Вовк не вмів просити. Він лише клацнув зубами, пошкрябав по пеньку кігтями та прохрипів:
– Сестро! Як би мені стати непомітним?
Зробила Сова Вовка сірим, як присмерк.
Пришкандибав Ведмідь. Ледве віддихався, сів на пеньок та й каже:
– Дуже не люблю я митися! Пофарбуй мене, будь ласка, під колір землі, щоб бруд на мені був не помітний.
Витратила Сова на Ведмедя всю коричневу фарбу. І став Ведмідь таким, яким і хотів – бурим.
Слава про Сову-художницю пішла по всьому світу. З далеких країв прибув до Сови заморський гість – Павич. Він щось лопотів невідомою мовою, але Сова його зрозуміла. Іноземець попросив, щоб його пофарбували усіма барвами веселки.
Перемішала Сова всі фарби і полила Павича з лейки. І став Павич різнокольоровим, як веселка.
Багато звірів приходило до Сови і кожен залишився задоволеним своїм вбранням.
Тільки Ворон усе каркав:
– Нічого з цього не вийде! Перший дощ змиє всі фарби!
Проте, пройшов дощ, а фарби засяяли ще яскравіше. Замовчав Ворон і став потайки обирати собі колір покрасивіше. Тільки жоден йому не подобався...
Нарешті, набридло Ворону вибирати. Прилетів він до Сови й каже:
– Я хочу такий одяг, якого ні в кого немає!
– Ну й задача... – замислившись, сказала Сова. – Адже фарби майже висохли.
Цілий день думала вона, яким же кольором пофарбувати вередливого гостя.
А під вечір небо затягло хмарами. Почалася гроза, блиснула блискавка і потрапила прямісінько у димар.
Зраділа Сова.
– Вороне, я знайшла для тебе фарбу! Тільки тобі доведеться всю ніч просидіти у димарі!
Ворон погодився.
Вранці Сова витягла його з димаря й каже:
– Ну от, тепер у тебе таке вбрання, якого ні в кого немає!
Зрадів Ворон, підлетів до дзеркала й ахнув. Став він чорний-чорнісінький – від кінчика дзьоба до кінчика хвоста.
Розсердився Ворон, накинувся на Сову:
– Ах ти, кривоноса! Хіба я таке вбрання просив?
Стала Сова виправдовуватися:
– Адже такого одягу ні в кого немає!
Ще більше розлютився Ворон. Бігає навколо дзеркала й кричить:
– Кра! Постривай, вирлоока! Кра! Ані пір'їнки на тобі не залишу! Кра! Помщуся тобі! Кра! Кра!
Бачить Сова, що справи кепські, зібрала свої пензлики та й сховалася у дуплі.
З того часу, поки світло, Сова сидить там і не показується. Боїться вона, що Ворон їй помститься. От і доводиться їй літати по ночах, поки Ворон спить.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова