![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Яан Раннап
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Едгар Вальтер
Куди доставляють бездомних собак і котів, що потрапили до рук собачників? Пожежники, що об'їздили за довгий час своєї служби всі вулиці та площі, дуже добре це знають. Тому не варто дивуватися, що незабаром Чорноголовко та Білоземко опинилися біля будівлі, за парканом якої було чутно різноголосий гавкіт.
– Отже, тут у них собаки, – сказав Чорноголовко, намагаючись зазирнути через паркан. – А тут той самий фургон, у якому вони возять собак.
Чорноголовко постукав по фургону. Кінь заіржав та обернувся. З фургона не пролунало жодного звуку.
В цей час візник сидів у конторі та записував у відповідну книгу свою здобич.
– Двірняга сіра, довгохвоста… – писав він. – Шпіц білий, безхвостий. . .
Тут підійшла черга невеличкого плямистого песика, але собачник не знав, що про нього писати. Начебто такса, але й не такса. Начебто гончак, але й не гончак.
Собачник озирнувся, щоб спитати поради у завідувача контори, але завідувач пішов обідати. Собачник заглянув до кабінету ветеринара, але й того не було на місці.
– Начебто такса, але й не такса, – пробурмотів собачник. – Начебто гончак, але й не гончак. Ну хто мені скаже, що писати у книзі про такого собаку?
– Нічого не пишіть, – почувся у дверях роздратований голос. – Ми прийшли по нього.
Ось так Чорноголовко та Білоземко і відшукали невеличкого плямистого песика, якого вони дуже полюбили. Нублик же на честь цієї події влаштував такий танець, якого вони ще ніколи не бачили.
Щоправда, слід зазначити, що так просто ця справа не залагодилася. Спочатку собачник і чути не хотів, щоб повернути Нублика. Але коли Чорноголовко розповів про пожежні здібності песика, собачник став поступливішим. І тільки після того, як Нублик – раз-два-три – розшукав дві тліючі цигарки, які собачник, щоб перевірити його здібності, сховав під кошик для паперів та під шафу, справу було вирішено.
– Пильнуйте, щоб він більше не блукав містом, – сказав собачник на прощання.
Пожежники зустріли Нублика як героя дня. Це, звісно, неправильно. Адже Нублик не зробив нічого героїчного. Тому Чорноголовко і Білоземко щосили намагалися відсунути вбік усіх, хто хотів погладити собаку. Але, правду кажучи, це їм не вдалося.
Лише після того, як пожежники повернулися до своїх справ, Білоземко та Чорноголовко змогли висловити те, що вважали за необхідне.
– Ай-ай-ай, Нублику! – сказав Білоземко. – Ти зрозумів, нарешті, що може статися, коли забувають про порядок і дисципліну?
Нублик повісив голову. Ця розмова була йому зовсім не до смаку.
– Гав! – Сказав він, сам того не бажаючи.
– Каже, що розуміє, – переказав Чорноголовко.
– І більше ти не будеш так робити? – не відставав Білоземко.
– Гав! – знову пролунав голос Нублика.
– Каже, що ні, – переказав Чорноголовко.
Але Білоземко не міг заспокоїтись.
– А як раптом знову з'явиться кіт? – підступно спитав Білоземко. – Чи не забудеш ти про свою обіцянку?
При слові "кіт" Нублик жваво підняв морду, принюхався і загавкав.
– Каже, що не забуде, – пояснив Чорноголовко.
Але цього разу він переклав неправильно.
– Звідки тут узятись коту? Тут котом і не пахне, – ось що насправді означав гавкіт Нублика.
Все добре, що добре закінчується, кажуть наприкінці казок. Те ж саме можна сказати і в кінці нашої історії.
Знову Нублик сидить на лекціях разом із пожежниками, їздить на навчання і одним із перших біжить до гаража, коли лунає сигнал тривоги. Знову Нублик допомагає тягнути шланги та винюхує після пожежі, чи не тхне десь димом.
Тепер Нублик носить на шиї шкіряний ремінець зі срібною пластинкою. "Я – пожежний собака", – вигравірувано на ній. Чорноголовко зробив цю пластинку із ручки срібної ложки. Сама ложка давно вже використовувалася як грузило на вудку.
Все добре, що добре. ..
Ні, як казка ця історія не може закінчитися. Адже немає нічого гарного в тому, що червоні машини під рев сирен мають вилітати з теплого гаража. Це ж біда. Але щоб таке лихо траплялося дедалі рідше, Нублик не може нічого вдіяти.
Проте Зробити можеш ти. І я. І усі ми.
А Нублик робить те, що він може.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова