Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Нублик

Яан Раннап

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Едгар Вальтер

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7

Частина 2. Нублик показує, на що він здатний

Ось так і з'явився у пожежників пес, у якого була кругла голова та плямиста шкіра гончака і водночас криві лапи та сильний хвіст такси.

Звідки взявся Нублик, назавжди залишилося таємницею. Щоправда, за розпорядженням начальника варти, Чорноголовко наклеїв на воротах оголошення про те, що до пожежників прибився собака, але пізніше, випробовуючи у дворі механічний насос, він повернув шланг так, що вода потоком спрямувала на ворота, оголошення намокло, і чорнило розпливлося. Я не кажу, що Чорноголовко зробив це навмисне, але я не стверджую і протилежного. Відомо одне: вітер віддер мокрий аркуш паперу та поніс його вздовж трамвайної колії.

Місце для ночівлі Нублик знайшов собі в гаражі у шоферів. Поруч із великою шафою, де вони зберігали свої інструменти, була ще невеличка шафка, де вони на той час нічого не тримали. Коли шофери помітили, що Нублик заліз туди, щоб поспати, вони поклали на дно шафки старого ватника. І ще зробили так, щоб дверцята не зачинялися впритул. Таким чином, Нублик міг тепер, коли йому захочеться, трохи подрімати.

Віддаючи належне Нубликові, слід сказати, що він робив це дуже рідко. Більшу частину дня він проводив із пожежниками.

Той, хто вважає, що пожежники тільки те й роблять, що чекають на сигнал тривоги, глибоко помиляється. Робочий день пожежників заповнений працею та навчанням. Зранку вони зазвичай сидять, як школярі, у класі та вчаться, як краще гасити пожежі, а вечорами приводять до ладу шланги та інше пожежне приладдя.

Нублик скрізь супроводжував пожежників. Хоча, боюся, що у лекційному залі йому не все було зрозуміло, зате він із особливим прагненням заповнював цю прогалину на польових навчаннях. Особливо Нублик полюбляв, коли пожежники розгортали шланги. І він біг за шлангом доти, доки йому не вдавалося вчепитися в нього зубами.

Що означає сигнал тривоги, Нублик вивчив у перші ж дні. І тепер, варто було пролунати дзвінку, як Нублик щодуху мчав до гаража. Щоправда, він не завжди встигав на місце першим. Не варто забувати, що йому доводилося бігти сходами, тоді як пожежники користувалися спеціальними жердинами. Проте останнім Нублик не залишався жодного разу.

Спочатку він намагався забратися у якесь непомітне місце. Адже у пожежників кілька разів виникав сумнів, чи варто собаці їхати з ними, і через це Нублика за вуха витягали з машини. Але одного разу сталася подія, яка все змінила.

Якось пожежників викликали на околицю міста. "Горить невеличкий дерев'яний будинок", – повідомив диспетчер начальнику варти. Прибувши на місце, начальник зрозумів, що палаючий будинок врятувати не вдасться. Тут уже треба було боротися за те, щоб уберегти від вогню сусідні будинки. Проте спершу слід з'ясувати, чи не залишилися в палаючому будинку люди. Начальник варти якраз зібрався розпитати мешканців сусідніх будинків, як раптом до пожежників підбігла захекана жінка і заголосила:

– Там діти! Хлопчик та дівчинка!

У наші дні кожен пожежний підрозділ має кисневі маски, що дозволяють проникнути в наповнене димом приміщення, проте потрібен час, щоб їх вийняти та надіти. Але в даному випадку не можна було втрачати ні секунди. Автонасос уже запрацював. Чорноголовко наказав облити себе водою, притиснув до обличчя мокру хустку і, пригинаючись якомога нижче до підлоги, забіг всередину.

Минуло хвилин п'ять або навіть більше, перш ніж він, кашляючи і задихаючись, знову з'явився на ґанку. Дітей з ним не було.

До цього часу Білоземко вже надів кисневу маску і обв'язався поясом. Але не встиг він пірнути в дим, як з-за будинку, з боку дровітні, почувся відчайдушний гавкіт Нублика. Пожежникам, ясна річ, не було часу звертати на нього увагу, але, крім них, поблизу було безліч глядачів. І серед них був один особливо цікавий хлопчина з сусіднього будинку, він одразу ж вирушив перевірити, з чого це пожежний собака розгавкався біля прочинених дверей дровітні.

Сусідський хлопчина побачив хлопчика та дівчинку. У глибині дровітні, між стосами брикетів, він побачив того самого хлопчика і ту саму дівчинку, яких саме в цей час розшукували в палаючому будинку.

Тепер начальник варти міг перерозподілити завдання. І Білоземко міг віднести кисневу маску назад у машину та взятися за шланг. Не минуло й півгодини, як пожежники впоралися із пожежею.

І те, що в цій боротьбі з вогнем не останню роль відіграв Нублик, визнали всі.

– Слово честі, – пробурмотів Чорноголовко, – його слід нагородити за це кісткою. Великою кісткою. І повісити його портрет на дошку пошани. Принаймні.

Але коли він озирнувся у пошуках собаки, Нублика поруч не було.

Нублика знайшли в тій самій дровітні, де ховалися діти. Пес сидів між складеними торф'яними брикетами, дивився вгору і бурчав.

– Ходімо, Нублику! Час додому! – покликав Чорноголовко.

Проте пес ледве глянув на нього, загавкав і знову задер морду.

Хоч це й дивно, але цього разу Чорноголовко не зрозумів, що хотів сказати пес.

– Що там у тебе? – запитав Чорноголовко. – Якщо щур, то облиш. Пожежні собаки на щурів не полюють.

Але щура там не було. Коли Чорноголовко дістався до Нублика, він побачив між торф'яними брикетами сірникову коробку, поряд із нею валялися обгорілі сірники та недопалок. А на брикеті, на якому лежав недопалок, він помітив тліючу пляму, від якої тягнувся до даху ледве помітний димок.

Тут уже й слів не вистачило, щоб похвалити песика. Уся команда прийшла подивитись на джерело пожежі, виявлене Нубликом. Торф може тліти годинами, перш ніж спалахне. Пожежники чудово розуміли, що незабаром тут могла б виникнути нова пожежа. І, крім того, все це пояснило, чому загорівся будинок.

– Ось бачите, діти! – сказав начальник варти дітям, що скупчилися навколо червоної машини. – Ось бачите, до чого приводить гра із сірниками! Подивіться на ці обвуглені стіни! Нехай це буде для вас уроком!

Діти замовкли, дивилися на стіни, але все-таки більше їх цікавив криволапий песик.

Чорноголовко, що стояв поруч із Нубликом, сяяв так, ніби це він знайшов тліючий торф.

– І як же ти це знайшов? – уже вкотре нахилився він до песика.

– Гав! – сказав Нублик, і Чорноголовко знову зрозумів його.

– Каже, що за запахом.

З того дня Нублика було визнано повноправним членом родини пожежників. Тепер йому вже не треба було шукати в машині непомітне місце. Він мав своє власне – поруч із шофером, на колінах радіотелефоніста. Нублик сидів там із поважним виглядом та дивився у вікно, коли червона машина під рев сирени мчала повз трамваї, мотоцикли та автобуси.

Сторінки:   1    2    3    4    5    6    7

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2025 Валерія Воробйова