|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Нублик
Яан Раннап
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Едгар Вальтер
Частина 4. Сірий кіт
Одного дня на сходах пожежного депо з'явився кіт. Великий сірий і, слід зауважити, – дуже зухвалий кіт. Мало того, що він одразу ж забрався на дах автомобіля, де зазвичай чергував Нублик. Він навіть пробрався до гаража і нахабно виблискував із темряви своїми зеленими очима.
З вереском, у мисливському азарті, Нублик ганяв кота по двору, поки червона драбина нарешті не врятувала нахабу. Але червона драбина виявилася поганим притулком, адже вона була притулена до кам'яної стіни вежі, а по кам'яних стінах не здатні лазити навіть коти.
Кота врятував від ув'язнення дзвінок тривоги. За старою звичкою Нублик відразу ж помчав до гаража. Однак у дверях гаража він зупинився. Він озирнувся лише один раз, але це виявилося для нього фатальним вчинком. Кіт зіскочив зі сходів, задерши хвіст, немов прапор, і почав повільно відходити від вежі. Якби він летів щосили, Нублик не став би йому заважати. Якби кіт хоча б просто біг, то й тоді Нублик дозволив би йому спокійно відступити. Але сірий кіт був дуже зухвалий. Він ішов повільно. Кіт йшов подвір'ям як господар, і Нублик не зміг цього винести.
Коли він схаменувся, червоні пожежні машини вже виїхали з двору. З гучним вереском кинувся Нублик за ними. Проте відстань між Нубликом та машинами все збільшувалася, і незабаром пожежники зникли за рогом.
Нублик почав стомлюватися. За його спиною гуркотів трамвай, збоку тріщали мотоцикли. Коли Нублик їздив містом у червоній пожежній машині, трамваї та мотоцикли завжди поступалися йому дорогою, але цього разу все було інакше. Цього разу Нубликові здавалося, що і трамвай, і мотоцикли намагаються наввипередки задавити його, і він перелякано втік з бруківки.
Він отямився на невеличкому вкритому травою майданчику, посеред якого стояли гойдалки, а по краях лавочки. На одній із них сидів чоловік у капелюсі, який так занурився в газету, що не помічав, як на його штани падає попіл з цигарки.
– Гав! – застережливо вигукнув Нублик. Його ніс відчув запах паленого. Але замість подяки Нублика насварили.
– Дзусь! – Сказав чоловік. – Забирайся звідси!
Нублик пішов би й так. Короткі криві лапи привели його з майданчика, де були гойдалки, на майданчик, де гойдалок не було. Він піднімався з гірки на гірку у пошуках своїх друзів-пожежників. Він шукав їх з таким нетерпінням, що навіть не зупинявся, аби обнюхати стовпи та дерева, що траплялися по дорозі.
Але чим далі, тим повільніше йшов Нублик і тим нижче опускалася його голова. Стрілки на великому вуличному годиннику робили один оберт за іншим, але за кожним наступним будинком виникав новий будинок, за кожним двором – новий двір. Ноги такси не розраховані на довгу подорож. Нублик втомився. І голод уже почав мучити його. І коли в одному з дворів якась маленька дівчинка у блакитній сукні запропонувала йому бутерброд, Нублик не відмовився.
Як і годиться порядному собаці, Нублик спершу злизав масло, а потім проковтнув і хліб.
Дівчинка тим часом гладила і поплескувала його по спині.
– Песик голодний, – казала дівчинка. – Песик прийшов здалеку. Їж, песику, їж! Їж Сийрин бутерброд.
Сийрі, без сумніву, була доброю дівчинкою і, напевно, вона віддала Нубликові свій бутерброд без будь-якого наміру. Але тепер вона замислилась. Якщо такий гарний песик бродить голодний, то, напевно, у нього немає нікого, хто б подбав про нього.
І дівчинка не стала роздумувати. Вона взяла свою скакалку та обв'язала її навколо шиї Нублика.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова