Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Бродяги Півночі

Скорочено

Джеймс Олівер Кервуд

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – О.Ейгес

Сторінки:   1    2    3    4    5    6

Вранці Ніїва та Мікі ледве піднялися на розпухлі лапи. Вони зголодніли і готові були вирушити на пошуки нових пригод. Ніїва знаходив мурах, пожирав безліч жуків і гриз їстівне коріння. Але цуценяті нічого не припало до смаку з ведмежого меню. Він був дуже голодний.

Бродяги Півночі

Нарешті Мікі зрозумів, що йому слід самому вполювати якоїсь дичини. Він почав нишпорити навкруги, винюхуючи підходящу здобич і незабаром витягнув з-під хмизу кроленя.

Бродяги Півночі

Кроленя друзі миролюбно з'їли до останньої кісточки. Приємна ситість у Ніїви викликала бажання добряче виспатися. Він видерся на тополю і зручно умостився на широкій гілці.

Бродяги Півночі

Не минуло й півгодини, як Мікі з жахом побачив, що по стовбуру тополі лізе дикобраз. Мікі не знав, що дикобраз – добра істота, і здійняв оглушливий гавкіт, щоб попередити Ніїву.

Бродяги Півночі

Переляканий Ніїва поліз вище по стовбуру, і, коли дикобраз підіймався вгору, Ніїва задкував від стовбура по великій гілці, поступаючись йому дорогою. Нарешті, відступати було нікуди, ведмежа зісковзнуло з гілки і повисло на ній, розгойдуючись між небом і землею.

Бродяги Півночі

Провисівши кілька хвилин, воно гепнулося на землю біля Мікі й довго не могло перевести подих.

Бродяги Півночі

Вони йшли далі назустріч новим випробуванням. Ніїва та Мікі забралися у такі глухі хащі, куди не проникав жодний промінь сонця. Несподівано над головою маленьких мандрівників ковзнула жахлива тінь. Пролунало клацання хижого дзьоба.

Бродяги Півночі

Сова вп'ялася в тіло ведмежати кігтями-кинджалами і оглушила його ударами потужних крил. Мікі, побачивши, що його товариш зник під безформною сірою масою, заціпеніло стояв кілька секунд...

Бродяги Півночі

А потім блискавичним стрибком обрушився на хижака. Сова, розтиснувши пазурі, впала на бік, і, перш ніж вона встигла підвестися, Мікі знову стрибнув на неї з лютим гарчанням.

Бродяги Півночі

Ніїва, вивільнившись із кігтів сови, озирнувся на Мікі, застережливо верескнув і кинувся тікати. Інстинкт йому підказував, що тут, у темних провалах над їхніми головами, крутиться смерть. Мікі припустив за ним.

Бродяги Півночі

Вирвавшись з непроглядної темряви, вони наткнулися на вітролом і сховалися в ньому. Цієї ночі на їхніх очах розігралася смертельна бійка між двома совами та старою вовчицею. Вони не могли поділити здобич – загнаного вовчою зграєю молодого оленя.

Бродяги Півночі

Наступні чотири дні Мікі та Ніїва харчувалися покинутою вовками недогризеною оленячою тушею і дуже зміцніли.

Бродяги Півночі

Але раптом між ними почалися суперечки. Справа в тому, що ведмеді люблять "добре витримане" м'ясо, і Ніїві м'ясо оленя з кожним днем здавалося все смачнішим. А Мікі не виносив запаху здохлятини і на сьомий день втік до річки.

Бродяги Півночі

Коли вранці Ніїва спустився до річки напитися, Мікі спробував відвести його подалі від мертвечини, але Ніїва не захотів розлучитися з улюбленою їжею.

Бродяги Півночі

Цуценя було дуже голодне і пішло від річки, твердо вирішивши сполювати якоїсь дичини. Нарешті йому пощастило, в дуплі поваленого дерева Мікі знайшов кролика. Вперше за три дні він зміг поїсти як слід.

Бродяги Півночі

Продовжуючи шлях, він натрапив на слід людини і згадав Челонера. Одразу все відступило перед пристрасним собачим бажанням повернутися додому, до господаря. Було зовсім темно, коли Мікі побачив багаття.

Бродяги Півночі

Біля багаття сиділо двоє чоловіків, але ні той, ні другий не був Челонер. Один із них встав і попрямував у бік Мікі. Прийнявши Мікі за вовченя, чоловік із такою силою пожбурив у нього палицею, що цуценя відкинуло далеко в кущі.

Бродяги Півночі

Тільки коли багаття згасло, Мікі зважився виповзти з кущів і потрюхикав назад. Відшукавши дупло, він забрався туди і до світанку зализував рани. Запах людини вже не будив у цуценяті радісного хвилювання, тепер цей запах означав небезпеку.

Бродяги Півночі

Вранці він пішов у той бік, де залишився Ніїва. Мікі хотілося почути кумедне дружнє бурчання і рохкання Ніїви. Він відчув, що Ніїва став невід'ємною частиною його світу.

Бродяги Півночі

Вони зустрілися на залитій сонцем невеликій галявині. Ніїва верескнув, а Мікі тихенько дзявкнув. Здавалося, вони привіталися: "Гей, Мікі!" – "Гей, Ніїво!".

Бродяги Півночі

У серпні та вересні в лісовому краю панував достаток. На своєму шляху Мікі та Ніїва зустрічали великі колонії бобрів, які обирали для своїх хаток темні й тихі заплави.

Бродяги Півночі

Вони так часто натрапляли на лосів і оленів, що зовсім перестали їх боятися. За цей час вони бачили багато чого нового й цікавого.

Бродяги Півночі

Але коли настав жовтень, у поведінці Ніїви з'явився якийсь неспокій. Він постійно щось шукав, перестав спати, увесь час їв і безперервно нюхав вітер, сподіваючись знайти те таємниче щось, на пошуки якого його наполегливо гнала природа.

Бродяги Півночі

І от настав листопад. Коли випав перший сніг, Ніїва забрався у вузьку розколину високого пагорба. Успадкований інстинкт привів ведмежа до печери, де воно народилося, з якої вперше побачило світ ранньої весни.

Бродяги Півночі

Ніїва ліг у готову ямку. Цієї ночі з півночі налетів перший зимовий буран. Мікі притулився до Ніїві, задоволений тим, що вони знайшли такий надійний притулок.

Бродяги Півночі

На ранок буран стих, Мікі виліз із печери і здивовано завмер. Усе було сліпучо-біле. Він ніколи не бачив такої краси. Тричі Мікі вертався до Ніїві і даремно намагався змусити його вийти назовні. Нарешті йому довелося спуститися в долину самому.

Бродяги Півночі

Перші тижні зими Мікі незмінно повертався до сплячого друга. Іноді приносив убитого кролика. Але Ніїва не відгукувався. Він поринув у Довгий Сон – у зимову сплячку.

Бродяги Півночі

Сторінки:   1    2    3    4    5    6




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова