Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн
  Головна    Про сайт    Помещик.com   


Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Пропав дракон

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

  

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  

  

17. Летючий пес

Прибігши додому, Боря і Льова відразу взялися за Шарика.

Вони посадили його на ліжко, і Льова став вимагати, аби Боря негайно почав вчити цуценя говорити «ку-ку». Але Боря відповів, що він хоче бачити ту сокиру, яку він зараз виграє. А Льова відповів, що тоді він теж хоче бачити насос, володарем якого він стане.

Вони перевернули всю кімнату. Сокира знайшлася на полиці серед банок з крупою.

А через півгодини знайшовся й насос. Він був під вішалкою у татовому мисливському чоботі.

Тут Шарик почав гавкати.

Хлопці злякалися: ну як з'явиться сусідка, ябеда Серафима Іванівна, і зашипить: «Ну, звичайно, ці пройдисвіти знову притягли якусь капость! Майте на увазі — все доповім батькові!»

— Тубо! Піль! Апорт! — кричали Шарику навперебій Боря і Льова.

Але цуценя не було таке освідчене, як вони, і не розуміло цих вчених слів.

— Вчи його скоріше говорити «ку-ку»! — просив Льова.

— Якщо ти нічого не розумієш у профілактиці (звідки він взяв це слово?), то краще мовчи, — сказав Боря. — Як по-твоєму: чи може голодний собака говорити «ку-ку»?

— Не може, — чесно визнав Льова.

— Отож! Тож тягни шматок ковбаси!

Тепер вони перевернули кухню і холодильник. Ковбаси не було. Щоравда, були оцет і вінегрет, але вони для профілактики не годилися.

Раптом з вулиці долинув крик:

— Борильова-а-а!

Боря перехилився у віконце. Внизу стояли хлопчаки з м'ячем.

— Ні! Ми зайняті! — крикнув Боря.

Як раптом він побачив: під ним, на балконі третього поверху, серед квітів, стояв святково накритий столик. І на ньому — чайник, чашка і, головне, — тарілочка з сосискою!

Раптова думка осяяла Борю:

— Оце так! — сказав він і схопив собаку.

***

Таїсія Петрівна мала звичку пити каву на балконі, серед квітів. Там кава здавався їй смачнішою.

Поставивши чайника на столик, вона згадала, що через сьогоденні хвилювання та полювання на мух не встигла прочитати газету.

І Таїсія Петрівна спустилася вниз до поштової скриньки. Вона любила читати газети. І насамперед шукала в них щось про захист лісів і річок. Таїсія Петрівна дуже сердилася, коли знищували дерева і зливали в річки всяку гидоту. І коли знаходила хорошу статтю про це, вона завжди писала листа до редакції, що цілком згодна з автором і що треба нарешті припинити такі неподобства.

Пропав дракон

Повернувшись з газетою, Таїсія Петрівна вийшла на балкон і застигла на порозі: зверху, повільно обертаючись, опускалася на мотузці авоська. А в ній маленький чорний собачка, з авоськи висовувалася його голова, а хвостик і лапки стирчали крізь петлі.

Таїсія Петрівна безмовно дивилася, як сітка з собачкою опустилася на столик, перекинула чашку з кавою і злетіла вгору. А потім знову почала спускатися.

— Здається, у мене почалися галюцинації, — задумливо сказала Таїсія Петрівна.

Сітка тим часом опустилася прямісінько в тарілку, і цуценя, муркочучи, вчепився в сосиску.

— Ах, негідники! — отямившись, вигукнула Таїсія Петрівна. — Нещасний собачка! Ну, чекайте ви в мене!

Вона раптом зрозуміла, що це витівки двох братиків-близнюків з четвертого поверху.

Таїсія Петрівна принесла з прихожої єдину калошу Сергія Васильовича. Потім дбайливо витягла Шарика з авоськи і засунула замість нього калошу.

— Ось вам собачка, розбійники! — сказала вона.

А розбійники, влучивши Шариком у сосиску, про всяк випадок заховались. У них вже були неприємності з Таїсією Петрівною з приводу кущів на бульварі, з яких близнюки виламували прути на луки і стріли. Зараз брати сміялися, радіючи своїй вигадці. Боря тримав кінець мотузки.

Вони сперечалися гучним шепотом про те, скільки часу потрібно Шарикові, щоб з'їсти сосиску, і коли його вже можна тягти назад.

— Я кажу — пора! — говорив Льова.

— А я кажу — не пора! — говорив Боря.

Вони посиділи ще трохи.

— Ось тепер пора! — сказав Боря і швидко потягнув мотузку...

Замість Шарика в авосьці лежала калоша!

— Та сама... — з жахом прошепотів Льова.

— Яку ми залишили замість собаки... — прошепотів Боря.

  

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  




На цьому сайті можна читати казки, скачувати їх у форматі .doc, слухати аудіоказки та дивитися відеоказки.


Сторінки в соц.мережах.
Підписуйтесь, щоб відстежувати нові надходження



У моєму російськомовному дитинстві були книжки з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова



Якщо у вас є сайт, на якому можна скачати, або прочитати дитячi книги українською мовою, напишіть мені, і я додам ваш сайт в цей перелiк.

Контакти






© 2015-2018 Валерія Воробйова