Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Ніна Гернет, Григорій Ягдфельд

Пропав дракон

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр –  Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Калаушин

  

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  

  

7. Це ж пташка!

Ліда сиділа біля підворіття на лавочці. На колінах у неї лежали квіти. Вона вже трохи заспокоїлася і навіть почала переплітати розпатлані коси, поглядаючи на великий годинник на поштамті. Хвилинна стрілка спершу довго стояла на одному місці, а потім одразу перестрибувала на іншу хвилину.

І Ліда подумала: «От якби, коли ми були на балконі, стрілка стрибнула одразу на десять хвилин — нічого б не було!»

До неї підійшов чоловік з валізою і запитав, як пройти до Колокольної вулиці. Ліда провела його до кута, а потім повернулася на свою лавочку.

Стрілка знову стрибнула далі. Минуло вже двадцять три хвилини. Тепер Ліда думала про те, чи дуже боляче, коли на голову падає тераріум? Чи тільки прикро?

Повз неї пройшла маленька дівчинка, у неї розв'язався шнурок, і вона весь час на нього наступала. Ліда наздогнала дівчинку і зав'язала їй шнурок бантиком.

І знову сіла чекати і думати.

Тепер вона думала про Олексія Івановича, що немає у нього ні кішки, ні собаки. Був тільки один дракон, а тепер зовсім нікого, і їй раптом страшенно захотілося сказати йому, щоб він не журився, що дракон у нього буде, і він знову зможе грати з ним у доміно.

«А що, як... зателефонувати йому?» — Ліда підхопилася.

«Та ні, він і говорити не захоче, покладе трубку». — І сіла на місце.

«А якщо надіслати телеграму?»

Але тут стрілка стрибнула на без п'яти одинадцять, і у підворітті, як з-під землі, виріс тритонщик.

— Бачила точність?! — закричав він, показуючи на годинник.

— Молодець! — вигукнула Ліда. — Як тритон? Гарний? І лапки всі є?

— І лапки, і крильця! — гордо сказав тритонщик.

— Які крильця?!

— А як він, по-твоєму, літає? — холоднокровно спитав хлопчисько.

Ліда закліпала очима. Вона уявила собі, як тритон літає навколо тітки Лізи...

— Покажи... — прошепотіла вона.

Тритонщик таємниче поманив її у підворіття.

— На! — і гордовито простягнув їй скуйовдженого чижика.

Пропав дракон

Ліда відсахнулася.

— Що це?

— Що треба, і навіть краще!

— Але ж це пташка! — Ліда у розпачі дивилася на хлопця.

Той зірвав шапку з голови і шваркнув нею об землю.

— Та ви що! — заволав він. — То одне, то інше! Бігаєш, як собака, а вони носом крутять! Давай гроші!

Ліда розпачливо стояла і не могла вставити жодного слова, поки він не скінчив кричати.

— Та що ти, хлопче, — нарешті сказала вона. — Ти, мабуть, не зрозумів. Ми чижика не просили. Ми просили тритона.

— Кажи: цього береш?

— Цього не беру, — твердо сказала Ліда.

Тут, як не дивно, хлопець одразу заспокоївся, підняв кепку і надів на голову.

— Залізно, — сказав він. — Буде тобі тритон.

— З гребінцем? — стурбовано запитала Ліда.

— З гребінцем. Через дві години тут. Давай десять копійок.

— Аванс? — діловито запитала Ліда.

Тритонщик презирливо подивився на неї:

— На автобус!

Ліда дала йому гривеника, і той моментально зник.

Ліда підняла з тротуару обгортку від цигарок, відірвала шматочок і написала:

"Мишко, я на пошті"

Потім прив'язала записку білими нитками до лавки і побігла через вулицю на поштамт.

  

Розділи:   1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12    13    14    15   16    17    18    19    20  




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова