|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Я ходжу у дитсадок
Ева Яніковська
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ласло Ребер
Зміст:
Перший день у дитсадку
Даників ключик
Пилосос-гелікоптер
Новий хлопчик на ім'я Жолт
Як із двох виховательок вийшла одна
Дядько Габор з мішком
Сумка тітоньки лікарки
Ми шукаємо весну
Як ми всі виросли!
Перший день у дитсадку
Знаєте, діти, як зрадів маленький Даник, коли його вперше повели у дитсадок?
Вони пішли вдвох із мамою. Рано-рано вранці. Дорогою вони стріли дядечку листоношу: він якраз йшов на пошту по листи. І продавчиню з молочної крамниці, що приймала товар – вершки у картонних пакетах. Стрівся їм на вулиці й ще один дядечко – шофер. Він привіз із хлібозаводу свіжі рогалики та булочки. І хлопчик-рознощик – він теж вибіг їм назустріч вулицею з пачкою газет під пахвою. Ну і кішку сусідську – вона просто тинялася по вулиці.
І всі, кого вони зустрічали на шляху, запитували:
– І куди це ви так рано?
Тільки кішка нічого не запитала: вона кудись дуже поспішала у своїх котячих справах.
І Даник усім відповідав:
– Як це куди? У дитсадок. Я вже ходжу в дитсадок.
І всі, хто чув таку новину, зупинялися, сплескували рукам й дивувалися.
Тільки рознощик не сплеснув: адже у нього в руках були газети.
– Що ти кажеш? То ти тепер такий великий? У дитсадок ходиш! Хто б міг подумати?! А ще вчора тебе мама у колясці возила.
Ну, щодо коляски – це він вигадав. Даник сам учора допомагав бабусі з сьомої квартири везти в колясці аж до рогу будинку двох її онуків-близнюків.
Але мама тільки всім привітно всміхалася і відповідала:
– Так, біжить час. Ростуть діти.
Вихователька у дитячому садку теж зраділа Даникові. Поцілувала його і сказала:
– Здрастуй, Данику! Як добре, що ти прийшов. Ми вже давно на тебе чекаємо.
І Даник був дуже радий це чути.
Але коли мама зібралася йти додому. Даник хотів піти разом із нею.
– Як? – здивувалася вихователька. – Ти йдеш? А я сподівалася, що ти он з тією плакучою дівчинкою побалакаєш. Заспокоїш її. – Вихователька сказала це ледве чутно і очима вказала на дівчинку в червоних колготках, що сховалася за вішалку для пальто і там пхинькала. За червоним пальтечком.
– Не люблю я ваш дитсадок, – крізь сльози говорила вона. – І дітей не люблю. І іграшки ваші. У мене вдома, якщо хочеш знати, більше іграшок, ніж тут. І виховательку вашу – я теж не люблю! – викрикнула дівчинка в червоному і остаточно сховалася за своїм пальто.
Від таких слів Данику стало дуже шкода тітоньку виховательку, і він вирішив: якщо так, то він сам, один, буде її любити.
Він подивився на виховательку, чи чула вона такі образливі слова, і тільки тепер помітив, що його мама, виявляється, давним-давно пішла.
Тепер Данику і самому захотілося заплакати, тільки було соромно перед дівчиною в червоних колготках, яку вихователька сказала втішати.
Даник просунув долоню за червоне пальто і сказав:
– Мене звуть Даник. А тебе як?
Червоне пальтечко помовчало, трохи похиталося в повітрі, але нічого не відповіло.
Даник схопив пальто за рукав, потягнув до себе, раптом петелька-вішалка не витримала. Обірвалася. Це помітила вихователька і сказала:
– Данику, Ержі, ходімо краще грати в кімнаті.
А за відірвану вішалку сварити їх не стала.
Даник та Ержі пішли в кімнату для ігор. Там було ще троє дітей. Але ніхто з них не грався: двоє стояли по кутках, а одна дівчинка сиділа посеред кімнати на килимі і терла очі руками.
Ержі підійшла до неї.
– Оцей хлопчик, – сказала вона, вказавши на Даника, – ходитиме сюди кожного дня. Тому що тут багато іграшок. Хочеш з ним грати?
Ті, що стояли по різних кутках, теж підійшли до Ержі.
– А ти сама хіба сюди більше не прийдеш? – запитав один.
– Я ще не знаю, – задумливо промовила Ержі, – Якщо буде цікаво, то може й прийду.
– А мені не можна не ходити у дитсадок, – сказала дівчинка, що сиділа на килимі. – У нас вранці всі йдуть на роботу. Братика в ясла везуть. Мене – сюди. – І вона знову стала терти кулачком очі, хоча їй вже зовсім перехотілося плакати.
– У мене мама теж працює, – в один голос сказали двоє інших хлопчиків.
– І у мене, – додав Даник. – Але я зовсім не тому сюди ходитиму. Просто я тепер дитсадовський.
Зміст:
Перший день у дитсадку
Даників ключик
Пилосос-гелікоптер
Новий хлопчик на ім'я Жолт
Як із двох виховательок вийшла одна
Дядько Габор з мішком
Сумка тітоньки лікарки
Ми шукаємо весну
Як ми всі виросли!
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова