Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Зіронька

М.Телешов

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Г.Кислякова

Сторінки:   1    2    3    4    5    6 

У призначений час засурмили в сурми та й почали збиратися на свої місця всі учасники. На помості встановили стіл, а на столі поставили золоту чашу і накрили її пеленою. Підійшов і сів на свою червону лаву перед помостом кат, колишній розбійник, здоровенний чолов'яга із засуканими рукавами і розстебнутим коміром сорочки.

Зіронька

Але перш ніж сісти, він спробував ногою дошку, широку та довгу, що лежала сама поверх помосту і гойдалася на товстій колоді, наче ваги чи гойдалка. Спробував кат дошку і заспокоївся.

Знову засурмили сурми, і вийшов глашатай. Піднявся урочисто на поміст, вклонився і голосно промовив:

– За наказом царя Косаря опущені на дно цієї чаші два камінчики, обидва однакові; тільки один із них світлий, як божа роса, а другий червоний, як кров. Хто витягне світлий камінець, тому віддає цар Косар в дружини прекрасну дочку свою Зіроньку, а якщо витягне червоний камінець, нехай не гнівається: тієї ж миті спустить кат його з цієї кручі прямісінько на дно річки. Якщо є охочі посвататися, нехай підходять в чергу та попитають свого щастя. Цар Косар нікого не неволить. А вже якщо хто підійде та вийме з чаші камінець, тому буде те, що сказано!

Зіронька

Засурмили знову сурми, і з барвистого намету вийшов високий парубок, одягнений у святкове вбрання. З посмішкою підійшов він до помосту і сказав:

– Я бажаю випробувати долю!

– Заходь, – відповів глашатай.

Зіронька

Парубок піднявся на поміст. З іншого кінця піднявся на поміст кат. У глядачів перехопило подих.

Парубка поставили на самісінький кінець дошки, і вона припинила гойдатися. З одного боку підійшов до нього кат із важким залізним ланцюгом в руках, а з іншого боку підійшов глашатай із золотою чашею. Кат надів жениху на шию ланцюг, обвив ним йому хрест-навхрест груди і зав'язав вузлом на спині. А глашатай підніс чашу та трохи підняв пелену, щоб могла тільки пройти в чашу рука.

Зіронька

– Доля або смерть, – сказав він спокійно юнакові. – Виймай.

– Звичайно, доля! – посміхаючись, вигукнув парубок і, заплющивши очі, опустив по лікоть руку на дно чаші, де й вибрав вирішальний камінь.

Усі затамували подих, коли він витягував руку з чаші під пеленою.

Коли він вивільнив руку і розгорнув долоню, обличчя його одразу зблідло і очі немов зупинилися.

На долоні лежав червоний камінь.

Зіронька

Він нічого не встиг і вимовити, як глашатай махнув пеленою у бік ката. Кат з усієї сили рвонув дошку з іншого кінця – і парубок, обплутаний залізними ланцюгами, не встигнувши навіть скрикнути, полетів з урвища вниз, у глибоку річку, і тільки широке коло на воді на мить вказало місце, де він упав.

Зіронька

Сонце сяяло; навколо цвірінькали пташки. І знову засурмили сурми.

З барвистого намету вийшов другий юнак і сказав глашатаю:

– Можливо, мені більше пощастить.

Глашатай поклав назад до чаші червоний камінчик і відповів:

– Може тобі пощастить. А може й ні. Виймай. Побачимо.

І з другим юнаком сталося те ж саме, що і з першим.

Коли знову засурмили закликом сурми, з барвистого намету вийшли разом решта юнаків, що там залишалися і сказали Косареві, що жереб забирає дуже багато часу, що сьогодні їм нема коли і що вони приїдуть наступного разу виймати камінчики.

Зіронька

Цар Косар був дуже задоволений своєю вигадкою і сам собі увесь вечір промовляв:

– Ну й цар Косар!.. Ну й розумна голова!..

Сторінки:   1    2    3    4    5    6 




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова