Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Луїджи Капуано

Королівська дочка

Королівська дочка

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Л.Казбеков

Жили колись король із королевою, і була у них єдина улюблена дочка, яку вони стерегли, як зіницю ока. Французький король хотів було її сватати, але король і королева відповіли, що вона ще занадто молода. Через рік за принцесу посватався король іспанський, але батьки і йому відповіли: принцеса ще занадто молода. Французький та іспанський королі розсердилися на це, змовилися між собою і, покликавши чаклуна, сказали йому:

– Ти повинен зачарувати принцесу і чари ці мають бути якомога жахливішими.

– За місяць усе буде готово.

Минув місяць і чаклун прийшов до королів.

– Ось вам кільце. Подаруйте його принцесі, і коли вона проносить його добу, ви побачите, що з нею станеться.

Але королі не могли подарувати принцесі цього кільця, тому що вони посварилися з її батьками.

– Ну, я щось придумаю, – сказав король іспанський і придумав ось що: він перевдягнувся ювеліром і найняв крамницю якраз навпроти вікон королівського палацу, де жила принцеса.

Він узяв прикраси з крамниці, поклав кільце в особливу скриньку та пішов до палацу.

Королева купила в нього кілька прикрас і побачивши, що дочка нічого не купує, запитала в неї:

– А ти хіба нічого не хочеш купити?

– Але ж тут немає нічого гарного.

– У мене є рідкісне кільце, воно вам, напевно, сподобається, – сказав тоді перевдягнений король, і показав принцесі чарівне кільце.

– Що ви за нього хочете? – вигукнула вона.

– Цьому кільцю немає ціни. Я візьму за нього стільки, скільки ви самі призначите.

Йому дали величезну суму грошей, і він пішов.

– О, яка краса, – захоплено говорила принцеса.

Королівська дочка

Але не минуло й доби, як у палаці пролунав її стогін та жалісні крики.

Прибігли король, королева та придворні дами.

– Ах, не підходьте, не підходьте, – закричала їм принцеса, я стала вапняною.

І дійсно, тіло нещасної дівчини стало вапняним. Король і королева були невтішні. Зібрали Державну раду.

– Ваша Величність, – сказав один з міністрів, – оголосіть по всьому вашому королівству, що той, хто вилікує принцесу, стане королівським зятем.

І ось цар відправив глашатаїв із наказом ходити по всіх містах і селах, сурмити в сурми, бити в барабани і таким чином збирати народ на площах, а потім оголошувати привселюдно, що той, хто вилікує принцесу, той і буде королівським зятем.

Королівська дочка

У той час в одному великому місті жив один дуже бідний юнак. Побачивши, що вдома у нього мало не вмирають з голоду, він сказав батькові:

– Батьку, благословіть мене, я хочу йти шукати по світу щастя.

– Нехай Бог благословить тебе, сину мій, – сказав на це батько.

Юнак попрощався з рідними і вирушив у путь-дорогу. Вийшовши в поле, він зустрів на одній стежці натовп хлопчаків, які голосно кричали й кидали каміння в жабу, намагаючись вбити її.

– Що вона вам зробила? Вона теж Боже створіння, облиште її, – сказав парубок.

Побачивши, що хлопчаки не слухають його, він вдерся в середину натовпу і розігнав їх.

Юнак пішов далі, йшов, йшов і зустрів королівських глашатаїв; вони били в барабани, скликали народ і кричали: «Хто вилікує принцесу, той стане королівським зятем».

– Що ж сталося з принцесою? – запитав наш юнак.

– Вона стала вапняною.

Юнак вклонився і пішов собі далі своєю дорогою, поки не застала його ніч у якійсь долині. Наш юнак став роздивлятися, де б йому лягти й відпочити, при цьому він обернувся назад і побачив біля себе гарну жінку. Юнак здригнувся.

– Не бійся, я – фея, що була жабою, яку ти врятував, я прийшла сюди, щоб віддячити тобі.

– Ах, пані феє, є на світі одна принцеса, що стала вапняною, і король оголосив, що хто її вилікує, той буде королівським зятем. Скажи мені, як дістати для неї ліки, і я буду цілком щасливий.

Фея негайно ж подала йому шпагу і сказала:

– Візьми цю шпагу та іди прямо. Ти прийдеш до лісу, повного змій та хижих звірів. Не бійся їх, йди все вперед і ти дійдеш до палацу злого чаклуна, що зачарував принцесу. Підійди до цього палацу і тричі постукай у ворота. А якщо я тобі знадоблюся, – додала вона, – то приходь сюди і ти знайдеш мене.

Нарешті, він прийшов до палацу чарівника і тричі постукав у ворота.

– Зухвалий смертний, навіщо ти прийшов сюди? – пролунав голос зсередини.

– Якщо ти справжній чарівник, то ти негайно повинен битися зі мною, – відповів наш юнак.

Чарівник розлютився і вийшов із палацу. Він був озброєний з ніг до голови, але тільки-но побачив в руках у юнака шпагу, що дала йому фея, як одразу ж скрикнув: "Ах, я нещасний!".

Королівська дочка

– Зніми закляття з принцеси і я не вб'ю тебе, – сказав йому юнак.

Чарівник покірно витягнув з кишені кільце і подав його юнакові, сказавши:

– Візьми це кільце, одягни його на мізинець лівої руки принцеси і закляття втратить силу.

Наш юнак дуже зрадів своєму успіху і негайно вирушив до короля.

– Ваша Величність, чи правда, що той, хто вилікує принцесу, стане королівським зятем? – запитав він у нього.

– Так, це щира правда, – відповів йому король.

– У такому випадку я готовий вилікувати її, – сказав наш юнак.

Покликали принцесу, усі придворні з цікавістю обступили її, але тільки-но юнак одягнув їй на мізинець кільце, як вона вся спалахнула яскравим полум'ям.

Поки в палаці була метушня, юнак утік і, не гаючи ані хвилини, прийшов нарешті до того місця, де йому з'явилася фея.

– Феє, де ти? – закричав він.

– Я до твоїх послуг, – відповіла фея.

Юнак розповів їй про нещастя, яке трапилося з принцесою.

– Чаклун обдурив тебе!

І фея розповіла юнакові, як йому слід вчинити.

Юнак одразу ж вирушив у дорогу, прийшов до палацу чарівника і тричі постукав у ворота.

– Зухвальцю, навіщо ти прийшов сюди? – почувся голос зсередини.

– Якщо ти дійсно чарівник, то повинен битися зі мною знову, – відповів юнак.

Чарівник розсердився і вийшов з палацу. Але тільки-но побачив шпагу феї, одразу ж впав перед юнаком на коліна.

– Подаруй мені життя, – змолився він.

– Лиходію, ти обдурив мене! Тепер я посаджу тебе на ланцюг до тих пір, поки з принцеси не буде знято закляття.

Королівська дочка

– Я бачу ти сильніший за мене, – сказав чаклун. – Повернися до принцеси, зніми у неї з пальця те кільце, що подарував ювелір, і закляття буде знищено.

Юнак знову прийшов до короля.

– Ваша Величність, пробачте мені, не я був винен у цьому нещасті, а зрадник чаклун. Знімемо з пальця принцеси кільце, куплене нею у ювеліра, і закляття буде знищено.

Так і сталося. Тіло принцеси дійсно стало знову таким самим, як і в усіх людей, але вона була схожа на якийсь обрубок: у неї не було ні язика, ні очей, ні вух і вся вона здавалася обгорілою головешкою. Тому він знову вирушив до тієї долини, де йому з'явилася фея.

– Феє, де ти? – гукнув він.

– Я до твоїх послуг, – відповіла фея.

Юнак розповів їй про своє нещастя.

– Ти знову дав себе обдурити, – сказала фея і знову послала його до чаклуна і детально розповіла, як йому треба вчинити.

Юнак прийшов до чаклуна, і той розповів йому, що треба зробити.

І юнак знову вирушив у дорогу. Йшов він, йшов і, нарешті, прийшов до палацу, абсолютно схожого на палац чаклуна. Юнак постукав у ворота.

– Хто ти? І чого тобі треба? – запитав зсередини чийсь голос.

– Мені потрібна чарівниця Золотий Ріжок.

– Розумію: тебе послав мій брат. Чого ж він від мене хоче?

– Йому потрібен шматочок червоного сукна.

– Ах, як це нестерпно! Ну гарзд, бери!

І Золотий Ріжок жбурнула йому у вікно шматочок червоного сукна, вирізаного у вигляді язика. Він узяв його і пішов далі. І ось він прийшов до підніжжя гори, на половині якої стояв палац. Він знову постукав у ворота.

– Хто ти? І чого тобі треба? – почувся звідти голос.

– Я шукаю чарівницю Золоту Ручку.

– Розумію, – відповів голос, – тебе послав мій брат, чого ж він від мене хоче?

– Йому потрібні два зернятка сочевиці.

– Як це нудно! Ну добре, візьми.

І Золота Ручка кинула йому у вікно два зернятка сочевиці. Він підняв їх, пішов далі і, нарешті, прийшов у долину, де стояв ще один такий самий палац. Наш юнак знову постукав у ворота.

– Хто ти і чого тобі треба? – почувся звідти голос.

– Мені потрібна чарівниця Золота Ніжка.

– Тебе послав мій брат. Чого ж він хоче?

– Йому потрібні два равлики.

– Як це нудно! Ну добре, бери, – і Золота Ніжка викинула йому з вікна равликів у мушлях. Після цього наш юнак повернувся до чаклуна.

– Я приніс усе, що ти велів, – сказав він йому.

Чарівник розповів йому, що треба було з усім цим робити і юнак вже збирався йти.

– Як, ти хочеш залишити мене зв'язаним? – сказав йому чаклун.

– Ти заслуговуєш на це, проте я розв'яжу тебе.

Юнак розв'язав чаклуна і вирушив до королівського палацу. Прийшовши до принцеси, він розкрив їй рота, вклав у нього шматочок червоного сукна, що дала йому Золотий Ріжок, і принцеса одразу ж стала говорити; потім узяв два зерна сочевиці, що дала йому Золота Ручка, приклав до її сліпих очей і принцеса одразу ж стала бачити; потім узяв равликів, що дала йому Золота Ніжка, і приклав їх до того місця, де мали бути вуха принцеси. Мушлі негайно ж приросли і перетворилися на справжні вуха.

Тоді юнак обернувся до короля і сказав йому:

– Ваша Величність, тепер я ваш зять.

І король сказав принцесі:

– Ось твій чоловік.

Принцеса і юнак поцілувалися в присутності всього двору, а за кілька днів по тому відсвяткували весілля.

Королівська дочка

Автор: Капуано Л.; ілюстратор: Казбеков Л.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова