Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Славний мисливець Лаурікадж

А.Єлагіна

За мотивами саамських народних казок

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Овчинников

Зміст:
Лаурікадж і молодий мисливець
Олій та Ридласт
Лаурікадж і Тала-Ведмідь
Як Лаурікадж саамів урятував

Як Лаурікадж саамів урятував

Пішов якось Лаурікадж на полювання. Йшов він, йшов, як раптом бачить: здійнялися над деревами хмари воронів, з криком кружляють у височині. Подивився Лаурікадж на землю – біжать лісом перелякані звірі великі й малі: білки та лисиці, вовки та куниці. Припав Лаурікадж вухом до землі, чує: гуде земля від важкої ходи.

Ліг Лаурікадж у мох, вужем проповз, ящіркою прокрався до лісової стежки і побачив: ідуть один за одним чужинці в шоломах сталевих, в залізних латах, з мечами за поясом, з рушницями в руках. Ідуть, між собою розмову ведуть:

– Нам би тільки саамів зненацька застати. Багату здобич візьмемо. Куди їм проти наших мечів та рушниць зі своїми списами та стрілами!

Лисицею метнувся Лаурікадж лісом, швидше за вовка побіг від вежі до вежі.

– Біда, браття! – кричить. – Прийшли чужинці-чудини на нашу рідну землю. Хочуть бити, палити та грабувати саамів. Рятуйте, браття жінок та дітей, уносьте своє добро, тікайте подалі в лісові хащі. А я тих чудинів від вашого сліду відведу.

Піднялися саами, зібрали своє майно та й пішли з жінками-дітьми у лісові хащі. А Лаурікадж обігнав чужинське військо та попереду нього то багаття розпалить, то вежу складе, то оленячу шкуру на жердинах розіпне, то білячи шкурки розвісить – ніби тут саами були. Ідуть чудини по сліду Лаурікаджа, а він їх все далі й далі від саамів уводить. Так закрутив по лісу, що не знають вони, куди йти.

Тут раптом сніг повалив, мороз ударив. Розпалили чужинці багаття, сидять, гріються, між собою балакають: як їм вибратися з цього лісу?

З'явився тут Лаурікадж перед ними, каже:

– Що ж, виведу вас із лісу!

Зраділи чудини, а їхній правитель Чудьжерве загрожує:

– Дивись, обдуриш, не бути тобі живим!

Засміявся Лаурікадж, відповідає:

– Тоді тут залишайтеся! А я піду! – і побіг вперед на своїх швидких лижах.

Потяглося за ним чужоземне військо, бреде по глибокому снігу. Вивів їх Лаурікадж із лісу в тундру, до того місця, де паслися його домашні олені, копитами мох-ягель з-під снігу добували.

Каже Чудьжерве Лаурікаджу:

– Не знайшли ми у лісі саамів, не знайшли здобичі. Веди нас у саамське місто Колу, там саамів будемо палити та грабувати.

Лаурікадж йому відповідає:

– Ось пасуться мої олені. Запряжу я їх у сани, повезу вас до міста Колу.

А сам інше задумав – відвезти чудинів на морський берег та й скинути в безодню морську. «Краще, – думає, – оленів загублю, сам загину, а позбавлю від чудинів саамську землю».

Запріг Лаурікадж оленів у сани та зв'язав ті сани між собою у довгий поїзд-райду. Поки в'язав райду, вечір прийшов, ніч настала. Темно. Запалив Лаурікадж смолисту цурку, хоче свої сани попереду до райди прив'язати.

Та тільки-но підняв випадково голову і обомлів: стоїть перед ним олень із золотими рогами, якого ніколи він у житті не бачив, і каже:

– Запрягай мене, славний мисливцю. Тільки, дивись, свої сани до райди не прив'язуй!

Зрозумів Лаурікадж, що прийшов йому на допомогу сам Золоторогий Олень, син Сонця. Запріг його Лаурікадж, скочив у сани, високо над головою підняв палаючу цурку, і помчав його Золоторогий Олень швидше за вихор. А за ним, за провідним вогнем, помчали всі олені, вся райда.

Радіють чужоземці, кричать та регочуть: скоро, скоро приїдуть вони до міста Колу, скоро палитимуть і грабуватимуть саамів. І не знають того, що не до міста Колу мчать їхні олені, а до крутого морського берега.

Ось уже шумить попереду море, ось уже торкнувся Золоторогий Олень копитами урвища. І, відштовхнувшись від крутого схилу, високо злетів разом із санями в небо. Кинув Лаурікадж палаючу цурку в море.

Помчали олені за провідним вогнем та всією райдою впали в морську безодню.

А Золоторогий Олень вихором полетів над тундрою, гучним голосом звістку подає саамам:

– Виходьте, саами! Немає більше чужинського війська на землі Саамієдни!

Вийшли саами з боліт, з лісової хащі, вивели дружин своїх та дітей, винесли своє добро. Радіють всі й сміються, пісні співають та танцюють.

Говорить їм Золоторогий Олень:

– Ось славний мисливець Лаурікадж перед вами. Не шкодував він свого життя, погубив оленів своїх, щоб позбавити від ворогів рідну саамську землю. Тож пам'ятайте про нього, саами! Онукам своїх онуків накажіть, щоб не забували вони Лаурікаджа!

Тупнув Золоторогий Олень копитом, і постало перед Лаурікаджем все його оленяче стадо живим і неушкодженим. А Золоторогий Олень злетів угору, і побачили саами – високо-високо у нічному небі засяяли його золоті роги.

Зміст:
Лаурікадж і молодий мисливець
Олій та Ридласт
Лаурікадж і Тала-Ведмідь
Як Лаурікадж саамів урятував

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова