Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Крижана яранга

Л.Ясинська

Крижана яранга

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Д.Брюханов

Коло моря стояла яранга. Моржеві шкури покривали її. Шкури були розшиті мідними кружальцями. Кружальця ці на сонці весело сяяли, а при вітрі видзвонювали пісеньку.

Крижана яранга

Із найдальших пасовиськ приїжджали люди подивитися на ярангу.

– Таку ярангу може побудувати лише щаслива людина.

Крижана яранга

Вони мали рацію. Добре та весело жив у яранзі мисливець із дружиною та маленьким сином Таліка.

Крижана яранга

Але трапилася біда: прочув Господар морський Токаюшин про гарну ярангу. Й одного разу, коли мисливець вийшов у море, затягнув його Токаюшин на дно та наказав будувати собі таку ж саму ярангу.

Крижана яранга

Важко стало дружині та сину. Вже не дзвеніли весело кружальця, не було в яранзі ні м'яса, ні шкур.

Незабаром і жиру не залишиться, щоб заправити ліхтар... Так сумувала жінка за чоловіком, що забула про все на світі. Сиділа біля вогнища та плакала.

Крижана яранга

Щоб не померти з голоду, пішов її маленький син на полювання.

Крижана яранга

Коли ж повернувся з полювання, то не впізнав своєї яранги: уся вона була вкрита кригою.

Крижана яранга

Підійшов Таліка ближче, хоче у ярангу увійти – але крижані голки не пускають. Бачить лише: сидить всередині нерухома мати. Злякався хлопчик – не знає, що й робити.

Крижана яранга

Хотів кригу ножем розбити – обламався ніж. Як мати звільнити, не може придумати.

Крижана яранга

Раптом звідкись пролунав тоненький голосок:

– Ти не звільниш свою мати, Таліко. Це її сльози замерзли. А розтопити їх зможе лише твій батько. Знайди його.

Крижана яранга

Озирнувся хлопчик. Бачить – лежить палиця для вибивання снігу. Став її слухати хлопчик. Радіє, що хоч хтось його горе розділить. А палиця далі говорить:

Крижана яранга

– Іди з подарунком до Господаря морського Токаюшина. Від мене тобі порада: слухай та запам'ятовуй. А якщо захочеш опинитися в іншому місці, то заплющ очі та зроби великий крок уперед.

Крижана яранга

Захотів Таліка перевірити слова палиці, заплющив очі і одразу ж опинився у незнайомому місці. Бачить – сидить лисеня на камені, сидить та тремтить.

Крижана яранга

"Мабуть, промокло у річці," – подумав хлопчик. Зняв із себе кухлянку – хутряну курточку – та віддав звіряткові. Припинило тремтіти лисеня, зігрілося.

Крижана яранга

Розтиснуло воно лапку, а там намистинка:

– Сови розшивають Північне сяйво до свята, а я їм намистинки ношу. Вони просили одну тобі віддати... А я так поспішав, що аж у річку впав!

Крижана яранга

Узяв хлопчик намистинку, заплющив очі і одразу ж опинився на місячній доріжці. Пішов по ній. Внизу хмари летять, орли кружляють, а Таліка анітрохи не боїться. Він про маму свою думає.

Крижана яранга

Раптом бачить хлопчик – щось летить повз нього. Щось незрозуміле, схоже на скребло для вичинки шкур.

Крижана яранга

"Чого це раптом скребла літати почали?" – подумав Таліка. Аж тут він побачив стареньку. Вона повільно йшла назустріч хлопчику.

Крижана яранга

– Чи це не твоє скребло летить, бабуню? – запитав Таліка.

– Моє, моє! Таке гарне скребло було, само шкури вичинювало. Оце ж я його шукати йду.

Крижана яранга

Не хотілося хлопчику повертатися, але подивився він на стомлену стареньку та весело сказав:

– Що ти, бабуню, не ходи, чекай на мене тут, я швидко!

Крижана яранга

Повернувся Таліка зі скреблом, а старої нема. Замість неї сидить павук Ап:

– Молодець, Таліко, – говорить павук. – Знайшов моє скребло! Я ним хмари перед святом з неба відшкрябую. А на стареньку я перетворився, щоб тебе перевірити – чи не думаєш ти лише про себе. Бачу, що ти добрий хлопчик.

Крижана яранга

Покликав Ап горностая Аміклюка. Узяв Аміклюк бубон, заспівав веселу пісеньку та закружляв у танці. Слухає Таліка, дивиться, усе запам'ятовує...

– А тепер іди! – говорить Ап.

Крижана яранга

Заплющив очі хлопчик та знову зробив крок. І одразу ж спіткнувся об щось. Бачить – сидить на морському березі нерпеня. Погано йому – не може дістатися до ополонки.

Крижана яранга

Поніс Таліка нерпеня до ополонки. Довго ніс, дуже стомився.

Крижана яранга

Аж тут із ополонки хвиля підхопила нерпенятко та й повернула в море.

Крижана яранга

А потім вискочила хвиля з ополонки та й говорить Таліці:

– Чим тобі віддячити?

– Віднеси мене до Господаря морського Токаюшина, – попросив хлопчик.

Крижана яранга

Підхопила його хвиля та й опустила на дно, до Господаря морського.

Розсердився Токаюшин:

– Життя від цих людей не стало! – кричить. – Тепер от хлопчаки полізли! А які ж то подарунки вони можуть принести?

Крижана яранга

– Є у мене для тебе гарний подарунок, – говорить Таліка. – Ти тільки скажи мені, чи у тебе мій батько? Скажеш, я тобі одразу ж покажу подарунок.

Крижана яранга

Цікаво стало Токаюшину і визнав він, що у нього батько хлопчика. Показав Таліка Господарю морському намистинку. Зрадів Токаюшин.

Крижана яранга

А Таліка говорить:

– Відпустиш батька – віддам намистину, а не відпустиш – не дам. І будеш тоді на святі Місяця без розшитого плаща – будеш гіршім за всіх.

Крижана яранга

Ох, як не хотілося Господареві морському відпускати мисливця. Але дуже йому сподобалася намистина. Одразу збагнув Токаюшин: сови такими намистинами Північне сяйво розшивають. Вирішив він відпустити мисливця.

Крижана яранга

Віддав Таліка намистину. Високо підкинув її Токаюшин, а коли торкнулася намистина дна, то розсипалася на безліч різнобарвних намистинок.

Крижана яранга

Покликав тоді Господар морський Токаюшин крабів та наказав їм свій плащ намистинками розшити.

Крижана яранга

А Таліка взяв батька за руку, заплющили вони очі, зробили крок уперед... І ось вони вже стоять біля яранги.

Крижана яранга

Кинувся батько до яранги, а увійти не може – крижані голки не пускають. Притулився він до крижаної стіни, почала вона танути...

Крижана яранга

От вже й зовсім розтанула... Але мати все одно сидить нерухома, очі закриті.

Крижана яранга

Згадав тоді Таліка про подарунок Апа та заспівав гучно пісеньку. Почула мати пісню та й відкрила очі. Але не може ні рукою, ні ногою поворухнути.

Крижана яранга

Тоді згадав Таліка про танець горностая та почав танцювати. А мати стала повторювати його рухи. Ожила мати. Знову їм стало добре й весело.

Крижана яранга

А тут і свято Місяця настало. Пішли вони на свято, багато танцювали, багато співали. Усіх навчили танцю та пісні горностая Аміклюка.

Крижана яранга

І Токаюшин там був. У гарному плащі. Більш за всіх танцював. І яранга йому стала не потрібна. Усім добре було!

Крижана яранга

Автор: Ясинська Л.; ілюстратор: Брюханов Д.




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова