|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Дівчинка-Місяць
Л.Ясинська
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Д.Брюханов
Давно це було! Тоді ще веселка співала, а звірі з дітьми розмовляли...
Жила в одного злого й жадібного шамана дівчинка. Ніхто не знав її імені, всі звали її "Дівчинка з відрами". Сил у дівчинки було мало, а справ – багато.
Тільки-но вона відпочити присяде, як шаман вже кричить:
– Ти чого сидиш? Бери відра, йди в тайгу, ягоди неси, гриби неси! Гек! Гек! Поспішай!
– Який жадібний шаман, – дивувалися звірі, – сам усе з'їсти хоче!
А дівчинка брала відра та бігла в тайгу.
– Гек! Гек! Поспішай! – кричав шаман ведмедю. – Мало меду приніс, іди по мед! Риба де? Рибу несіть!
І вовки, які для шамана рибу хвостами ловили, здригалися – боялися, що мало риби наловлять...
Так і прозвали його звірі: "шаман Гек – шаман Поспішай".
Був у шамана Гека бубон, що літав. Наїсться він мухоморів, скочить на свій бубон, крикне: "Гек! Поспішай!" – та помчить за тим, хто його не послухався.
Дожене та вб'є. Боялися його звірі, тому й всі його бажання виконували. Крім одного – не кидали дружбу з дівчинкою. Звірі любили її, а це дуже не подобалося шаману.
Одного разу послав шаман дівчинку в тайгу по гриби. Набрала вона повнісіньке відро мухоморів. Зібралася йти додому та заблукала. Не те озерце обійшла, не через той струмок перестрибнула...
Злякалася дівчинка. Раптом за кущами щось захрустіло. Це був її друг – ведмідь. Іде, сміється, радіє, що дівчинку зустрів.
Сіла стомлена дівчинка ведмедю на широку спину, по дорозі зайця зустріли, він теж усівся поруч. Їдуть, співають.
Як побачив їх шаман, аж завив. І одразу схуднув. Він завжди худнув, коли якісь добрі справи бачив. А коли злі справи робив – товстішав.
Схуднув та злякався:
– Ох, помру зараз, треба скоріше ведмедя вбити! – Пішов та вбив ведмедя.
Заплакала дівчинка. Як раптом чує тоненький голосок:
– Не час плакати. Треба друга рятувати!
Дивиться, а це господар тундри – мишеня Пічгучін по рукаву її кухлянки залізло їй на плече й шепоче:
– Чув я від дідуся, що на Місяці є жива вода.
– Місяць далеко, як потрапити туди? – схлипує дівчинка.
– Ти у вовків запитай, вони всі ночі з Місяцем розмовляють.
Пішла дівчинка до річки. Сидять на березі вовки, рибу ловлять. Шаман до їхніх хвостів гачки почепив. Соромно вовкам, адже всі звірі сміються з них.
– Вовки! Допоможіть мені з Місяцем зустрітися. Мого друга ведмедя шаман убив, треба принести йому живої води, – просить дівчинка.
– Добре, допоможемо, – відповідають вовки, – тільки ти зніми гачки з наших хвостів. Соромно нам для шамана рибу ловити.
Виконала дівчинка їхнє прохання. Говорить їй вовчий ватажок:
– Коли вранці прокидається світанок, тоді тануть зорі. І їде по небу Сонце на двох білих оленях. Може, їх знають наші олені? Піди до них, спитай.
– Стрибай мені на спину, я тебе відвезу. Та поквапся, адже шаман вже скочив на бубон, женеться за нами, – сказав вовчий ватажок.
Побіг вовк на галявину, де олені паслися. А шаман за ними летить та виє:
– Спіймаю! Вб'ю!
У вовка вже й сили кінчаються. Але відірвався він від шамана, на галявину вискочив. Оточили олені дівчинку.
Бачить шаман – не дістатися йому до дівчинки: проштрикнуть оленячі роги бубон.
А дівчинка просить:
– Олені, допоможіть! Друзі ваші Сонце возять, спитайте в них: як до Місяця дістатися, живої води взяти?
– Далеко бігти до них, – відповідають олені. Ми відвеземо тебе до лебедів, вони швидше до Місяця долетять.
Швидко поскакав олень, навіть вітер його не дожене. А шаман виє:
– Всі допомагають дівчинці! Я худну! Зовсім померти можу. Треба товстішати, треба сто злих справ зробити!
Дісталася дівчинка до лебедів, квапить їх. Але відповідають лебеді:
– Не піднімуть наші крила нас до Місяця. Треба летіти до жаб на Блакитне озеро, вони з Місяцем знайомі.
Принесли лебеді дівчинку до Блакитного озера, побачили їх жаби, з криком розбігаються:
– З'їдять нас! З'їдять нас!
А лебеді відповідають:
– Не будемо вас їсти, зовсім перестанемо на ваше озеро літати! Тільки дівчинці допоможіть!
– Як допомогти тобі? – запитують жаби дівчинку.
– Ви з Місяцем знайомі, кожної місячної ночі разом танцюєте на воді, як мені до нього дістатися, живої воді взяти?
Раптом жаби замовкли та стрибнули в озеро: вони побачили шамана, що плив по озеру на бубоні.
"Ех, не встигну я врятувати друга, – подумала дівчинка, – утопить мене шаман Гек..."
Тільки-но так подумала, як бачить: лебеді на шамана накинулися, бубон його проштрикнули гострими носами, потонув бубон.
А шаман на купину видерся, за кущ сховався, слухає, що жаби дівчинці розповідають.
– Як побачиш, що Місяць в озеро пірнув, – говорять жаби, – зачерпни його відром, він тоді з тобою говоритиме. Сиди, чекай вечора.
Але бачить дівчинка – десь поділася вода з озера.
А це шаман воду п'є.
– Гек! Гек! Зовсім мало води в озері залишилося! Впаде Місяць, на тисячу шматків розіб'ється, не буде говорити з дівчинкою!
Аж ось зійшов на небо Місяць. Збирається пірнути в озеро.
– Не пірнай! Впадеш! Розіб'єшся! – кричать йому жаби.
Але далеко Місяць, не чує.
Стрибнув... Дівчинка з жабами від страху аж очі заплющили.
Але не розбився Місяць. Впав він на шамана, як на м'яку подушку. Луснув шаман, і вся вода з нього витекла.
Розлилося озеро, і Місяць у ньому плаває. Зачерпнула дівчинка Місяць відром і каже:
– Врятуй мого друга, адже в тебе є жива вода!
– Врятую, – сказав Місяць, – тільки ти за те житимеш у мене. На Землю я тебе не відпущу.
Погодилася дівчинка.
– Вилий мене на свого друга, він і оживе, – каже Місяць.
Принесли лебеді дівчинку до яранги шамана. Вилила вона місячну воду на ведмедя.
Ожив ведмідь, стрепенувся, засміявся радісно.
А Місяць дівчинку з собою забрав.
Подивися на повний Місяць і побачиш: стоїть на ньому дівчинка, на Землю дивиться, своїх друзів шукає. І звуть її тепер – Дівчинка-Місяць.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова