Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Шекспір для дітей
Ромео і Джульєтта

Короткий переказ. 16+

Мері і Чарльз Лемб

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Д.Шмаринов

Сторінки:   1    2    3    4

У Вероні жили дві знатні заможні сім'ї: Монтеккі та Капулетті. Між цими сім'ями з давніх-давен існувала ворожнеча. Поступово ворожнеча перетворилася на смертельну ненависть і почала поширюватися на найвіддаленіших родичів і прихильників обох сімейств.

Врешті дійшло до того, що навіть при зустрічі слуг із домів Монтеккі та Капулетті майже завжди відбувалися сварки, що бувало закінчувалися кровопролиттям. Мирна тиша на вулицях Верони часто порушувалася цими зіткненнями.

Якось синьйор Капулетті влаштував великий бал, на який запросив багато поважних дам та шляхетних лицарів. Усі красуні Верони прийшли на цей бал, і всі, крім членів родини Монтеккі, були бажаними гостями. Була там також і Розаліна, яку кохав Ромео – син старого синьйора Монтеккі. Хоча для всякого Монтеккі поява на цьому балу була пов'язана з небезпекою для життя, проте Бенволіо, друг Ромео, переконав юного приятеля піти до Капулетті, приховавши своє обличчя під маскою. Спочатку Ромео не піддавався на умовляння друга, проте кохання до Розаліни розвіяла всі страхи. Ромео вирішив піти на бал, щоб побачити кохану дівчину. Він мав захопливу, мрійливу вдачу, і був із тих молодиків, що втрачають сон від кохання, надаючи йому занадто великого значення. Ромео дуже страждав, тому що Розаліна не відповідала на його почуття. Ось чому Бенволіо хотів зцілити свого друга від безнадійного кохання, показавши йому інших красунь.

Отже, на бал до Капулетті заявилися троє в масках: це були Ромео, Бенволіо та їхній спільний друг Меркуціо. Старий синьйор Капулетті зустрів таємничих гостей біля дверей із вишуканою люб'язністю і сказав, що, звичайно, всі панночки готові танцювати з ними. Старий був дуже веселий, жваво розмовляв із гостями, зізнавався їм, що й сам у дні молодості любив одягати маску та нашіптувати на вушко молодим красуням.

Почалися танці. Раптом погляд Ромео впав на одну з дівчат, що танцювали, її зовнішність вразила юного мрійника. Йому здалося, що сліпуча краса дівчини змушує вогні горіти яскравіше, вона виділялася серед усіх, немов дорогоцінний камінь на темній шкірі мавра, і в колі своїх подруг вона була наче біла голубка у зграї ворон.

Схвильовану промову Ромео, що захоплювався чарівною красунею, почув Тібальдо, племінник синьйора Капулетті. Тібальдо одразу ж впізнав голос Ромео. Племінник Капулетті був дуже запальний. Він подумав, ніби Ромео, як представник дому Монтеккі, з'явився під прикриттям маски, щоб поглузувати і познущатися з бенкету в домі Капулетті. Тібальдо розлютився і мало не вбив юного Ромео. Проте його дядько, старий синьйор Капулетті, не допустив, щоб у нього в домі було завдано образи будь-кому з гостей. Він надто шанував старі завіти гостинності, тим більше Ромео був шляхетного походження, і всі у Вероні вважали його за гідного і зразкового юнака. Тібальдо довелося мимоволі приборкати свій гнів. Але він заприсягся, що зухвалий Монтеккі дорого поплатиться за свою витівку.

Ромео нарешті підійшов до дівчини, що зачарувала його. Користуючись тим, що його обличчя було приховано під маскою, він дозволив собі заговорити до неї, узяв її за руку і назвав святинею. Потім додав, що якщо він осквернив святиню своїм дотиком, то ладен спокутувати образу поцілунком. Адже він, як пілігрим, шукає святині, а вона для нього щось священне.

– Добрий пілігриме, – відповіла молода дівчина, – ваша побожність здається мені дуже люб'язною. Пілігрими можуть торкатися рук святих, але не цілувати їх.

– Але ж і святі мають губи, як і пілігрими, – зауважив Ромео.

– Так, – відповіла молода дівчина, – святі мають губи. Але вони служать їм лише для того, щоб промовляти слова молитви.

– О, люба моя свята! – вигукнув Ромео.

Так молоді люди обмінювалися натяками та люб'язностями. Але їм довелося урвати свою розмову, бо молоду дівчину покликали до матері. Тут тільки Ромео дізнався, хто є ця красуня, що вразила його. Вона виявилася юною Джульєттою, дочкою синьйора Капулетті, найлютішого ворога родини Монтеккі. Ромео зрозумів, що віддав своє серце ворогові. Це схвилювало його, але анітрохи не розвіяло його кохання. Джульєтта теж зазнала великого хвилювання, коли зрозуміла, що юнак, з яким вона розмовляла, був Ромео, один із родини Монтеккі: адже і в її серці спалахнула раптова любов до Ромео. І дивне почуття охопило молоду дівчину при думці, що вона приречена любити ворога, якого, по суті, мала б ненавидіти.

Опівночі Ромео зі своїми друзями залишив будинок Капулетті. Незабаром юнак відстав від супутників, йому було надто важко знаходитися далеко від того будинку, в якому залишилася Джульєтта, що полонила його. Ромео повернувся назад і переліз через огорожу фруктового саду, що примикав до будинку Капулетті. Якийсь час він ходив по саду, занурений у мрії про нове раптове почуття, що охопило його. Раптом в одному з вікон з'явилася Джульєтта. Сліпуча краса її здалася Ромео ранковим сонцем, а місяць, що освітлював сад матовим світлом, виглядав блідим і хворобливим у порівнянні зі сліпучим сяйвом іншого, більш яскравого світила.

Сидячи біля вікна, Джульєтта сперлася рукою на щоку і поринула у глибокий задум. Ромео відчував бажання стати рукавичкою на тій руці, що торкалася її щоки. Тим часом Джульєтта, думаючи, що вона зовсім сама і ніхто її не чує, глибоко зітхнула і вигукнула:

– Горе мені!

Почувши це, Ромео прошепотів:

– О кажи, говори ще, променистий янголе! Ти з'явилася переді мною, немов крилатий вісник з небес, і жоден зі смертних не міг би втриматися від того, щоб не дивитись на тебе.

Джульєтта, яка не підозрювала, що її чують, уся перебувала під владою раптового кохання, що спалахнуло в ній цієї ночі. Дівчина почала мрійливо розмовляти з уявним коханим:

– О Ромео, Ромео! Навіщо ти Ромео? Відмовся від батька, відмовся від свого імені заради мене. Але якщо ти цього не хочеш, присягнись, що любиш мене, і я перестану бути Капулетті.

Ромео у захваті слухав її. У нього з'явилося бажання відповісти їй, але він утримався. Йому хотілося послухати, що Джульєтта говоритиме далі. А молода дівчина продовжувала дорікати Ромео, навіщо він Ромео, навіщо Монтеккі. Вона благала його відмовитися від злощасного імені...

Тут Ромео не витримав. Йому здалося, що дівчина звертається до нього, і Ромео почав просити Джульєтту називати його так, як вона забажає. Він більше не Ромео, якщо це ім'я не подобається їй.

Сторінки:   1    2    3    4

Автор: Лемб М. і Ч.; ілюстратор: Шмаринов Д.

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова