Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Шекспір для дітей
Ромео і Джульєтта

Короткий переказ. 16+

Мері і Чарльз Лемб

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Д.Шмаринов

Сторінки:   1    2    3    4

Погані звістки завжди доходять швидше, ніж гарні, і Ромео дізнався про смерть своєї коханої ще до того, як прибув вісник, посланий братом Лоренцо, який мав заспокоїти Ромео і пояснити йому, що його люба Джульєтта покладена в труну лише ненадовго, що вона чекає його, свого Ромео, щоб той врятував її, забравши зі страшного підземелля. Але інший гонець з'явився до Ромео, і він почув про смерть Джульєтти саме тієї хвилину, коли в нього було особливо радісно на душі. Йому наснилося вночі, ніби він помер і ніби його кохана прийшла до нього і оживила своїми поцілунками, а потім він став імператором. Але наяву його чекало зовсім інше: він дізнався, що Джульєтта померла... і не уві сні, а насправді, де ніякі поцілунки вже не оживлять її.

Ромео негайно замовив коней і вирішив уночі їхати до Верони, щоб побачити свою дружину. Людина у безвихідній тузі швидко піддається відчаю. Так сталося й з Ромео. Він згадав торговця зіллям у Мантуї, жалюгідну крамничку якого нещодавно бачив. "Тут живе жебрак-негідник, який готовий за гроші продати все що завгодно. Хоча продаж отрути у Мантуї й заборонений під страхом смерті, але в нього, напевно, можна щось дістати". Він вирушив до торговця зіллям. Той довго не погоджувався продати Ромео отруту, але врешті-решт спокусився золотом та продав юнакові смертоносне зілля.

Купивши отрути, Ромео вирушив до Верони, щоб востаннє подивитися на свою кохану. Надивившись на неї, він збирався випити отруйну рідину і лягти поряд із дружиною навіки.

До Верони він приїхав опівночі і одразу ж подався на цвинтар, до склепу Капулетті. Ромео взяв із собою смолоскип, заступ і лом, бо думав, що йому доведеться зламувати вхід до склепу. Він уже взявся до справи, як раптом його хтось гукнув, називаючи "мерзенним Монтеккі". Хтось погрожував його вбити, якщо він не припинить святотатства. То був молодий Паріс, який прийшов поплакати на могилі Джульєтти. Він не підозрював про одруження Ромео та Джульєтти. Паріс знав лише, що Ромео з родини Монтеккі, а отже, ворог усіх Капулетті. Побачивши його глухої ночі біля склепу Капулетті, Паріс подумав, що Ромео прийшов сюди зі злим наміром, мабуть бажаючи якимось негарним вчинком висловити свою ворожнечу до Капулетті. Рохлютившись, Паріс почав ображати Ромео. Говорив, що затримає його як засудженого на вигнання лиходія, який наважився знову з'явитися у Вероні.

Ромео просив дати йому спокій і не доводити до поєдинку, нагадав також про смерть Тібальдо, застерігаючи Паріса. Однак Паріс не звертав уваги на слова Ромео і знову продовжував його лаяти й сварити. Вони схрестили мечі, і Паріс упав мертвим.

Коли Ромео при світлі смолоскипа побачив, що вбив Париса, нареченого Джульєтти, то, потиснувши мертвому юнакові руку, як товаришу по нещастю, вирішив покласти його поряд з Джульєттою у "променистому палаці" (так називав він склеп, у якому лежала його кохана).

Ромео увійшов до склепу і побачив свою любу Джульєтту. Смерть не встигла ще накласти руйнівної печатки на божественну красу Джульєтти. Здавалося, ніби безтілесна примара смерті закохалася в неї і ніби це огидне чудовисько береже для себе чудову красу небіжчиці. Тібальдо лежав поруч із нею у своєму закривавленому савані. Ромео промовив:

– Пробач мені, брате, в ім'я любові до Джульєтти! – Потім додав подумки: "Чи не надаю я тобі велику послугу, готуючись тією ж рукою, що урвала твоє життя, позбавити життя і твого ворога?"

Він став прощатися зі своєю коханою і, поцілувавши її востаннє, випив отруту, яка мала моментальну дію. Ромео помер, а Джульєтта невдовзі мала прокинутися від свого сну.

Вже наближалася та година, коли вона мала прокинутися.

Старий чернець дізнався, що посланий нам до Мантуї вісник був затриманий у дорозі і не міг передати доручення Ромео. Тоді Лоренцо сам вирушив до склепу з сокирою і смолоскипом, маючи намір звільнити Джульєтту з її жахливого ув'язнення. Але який був його подив, коли він побачив смолоскип у склепі Капулетті. Увійшовши до склепу, Лоренцо побачив поруч із Джульєттою трупи Ромео і Паріса, а біля них – закривавлені кинджали.

Не встиг він ще усвідомити все, що сталося, як прокинулася Джульєтта. Побачивши ченця, вона згадала, де знаходиться, і одразу ж запитала, де Ромео. Проте монах, почувши якийсь віддалений шум, нічого не відповів на її запитання. Він попросив її якнайшвидше покинути це жахливе місце і додав, що найвища сила, якій вони не можуть опиратися, зруйнувала всі їхні плани.

Джульєтта залишилася в склепі сама. Вона почала озиратися навсібіч. Побачивши Ромео зі склянкою в руці, Джульєтта здогадалася, що її коханий отруївся.

Вона кинулась до нього і почала цілувати його ще не застиглі губи, сподіваючись знайти на них краплі отрути, яка і їй принесе смерть. Тим часом шум наближався. Тоді Джультетта схопила кинджал, що валявся на підлозі і, пронизавши ним своє серце, впала поруч із вірним Ромео.

Цієї хвилини з'явилася варта. Справа в тому, що паж Паріса, який був присутній при поєдинку свого господаря з Ромео, вибіг надвір і став кликати на допомогу. Звістка про те, що сталося на цвинтарі, швидко поширилася по всьому місту. схвильовані городяни бігали вулицями і кричали: "О Парісе! О Джультетта!" Чутки про криваву подію дійшли і до синьйорів Монтеккі та Капулетті, а також і до самого герцога, якого розбудили галас та метушня на вулицях.

Тим часом, стража схопила ченця Лоренцо. Монах викликав підозри у стражників, бо зітхав і плакав біля входу на цвинтар. Біля склепу Капулетті зібрався величезний натовп; ченцю було наказано розповісти, що сталося.

І там же, у склепі, у присутності старих синьйорів Монтеккі та Капулетті Лоренцо розповів усе. Він повідомив, як діти синьйорів покохали одне одного, як він, Лоренцо, погодився повінчати їх, сподіваючись, що цей шлюб сприятиме примиренню та дружбі обох родин. Монах засвідчив, що Джульєтта була вірною дружиною Ромео. Не бажаючи вдруге вийти заміж за обранця своїх батьків, вона прийняла снодійне, яке дав їй він, Лоренцо. І цей засіб приспав, але не вбив її. Нарешті Лоренцо розповів, як послав до Ромео гінця, очікуючи, що Ромео прийде по Джульєтту того часу, коли закінчиться термін дії снодійного. Але через нещасний випадок вісник так і не потрапив до Ромео. Про те, що сталося далі, монах нічого не міг повідомити. Він тільки сказав, що, увійшовши до склепу, знайшов трупи Паріса та Ромео.

Але тут розповідь Лоренцо доповнив паж Паріса, який був свідком поєдинку, а також і слуга Ромео, якому доручено було передати листа синьйору Монтеккі у разі, якби син синьйора, Ромео, помер.

У своєму листі Ромео підтверджував слова монаха і повідомляв про своє одруження з Джульєттою. Він благав батьків пробачити йому.

Вислухавши все це, герцог звернувся до синьйорів Монтеккі і Капулетті і вказав їм, скільки нещасть спричинила їхня взаємна ненависть.

Обидва синьйори вирішили назавжди поховати багаторічну ворожнечу в могилах своїх дітей. Синьйор Капулетті простяг руку синьйору Монтеккі, називаючи його братом і ніби визнаючи родинність обох сімейств, які з'єднав шлюб Ромео і Джульєтти, а синьйор Монтеккі оголосив, що накаже відлити статую Джульєтти з чистого золота, і доки Верона носитиме своє ім'я, у ній не буде нічого дорогоціннішого за статую вірною і люблячої Джульєтти. Тоді Капулетті сказав, що і він збудує такий само пам'ятник Ромео.

Так змагалися у сумних обітницях нещасні старі синьйори, давня ворожнеча яких розвіялася лише після того, як були принесли такі страшні жертви.

Сторінки:   1    2    3    4

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова