|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Міо, мій Міо
(Скорочено)
Астрід Ліндгрен
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Сапегін
Я згадав, що ткаля подарувала мені плащ – плащ-невидимку. Я скинув його.
– Юм-Юме, я тут! Оце чудово! Тепер ми можемо втекти звідси.
Не встиг я це промовити – як до вікна знову підлетіли зачаровані птахи, і в дзьобах вони ледве тримали вогняний меч.
– Дякую вам, любі, добрі птахи! – сказав я. Але птахи тільки подивилися на нас сумними очима і злетіли над озером.
– Ну, Юм-Юме, для лицаря Като пробив його смертний час.
– Не бійся, Міо, я чекатиму твого повернення.
Накинувши плащ-невидимку, я змахнув мечем, і він розбив залізні двері. Семеро стражників стояли за дверима. Почувши шум, вони обернулися. Вони дивилися прямо на мене, але зовсім не бачили мене.
Сховавши меч під плащ-невидимку, я побіг що є сили. В замку було повно стражників. Але я не боявся. Я вже не той Міо. Я лицар, готовий до битви!
Я відчинив двері в покої лицаря Като.
– Лицарю Като, прийшов твій останній час! – Я скинув із себе плащ-невидимку і постав перед ним із вогненним мечем у руках.
У Като теж був меч, він був великий та грізний, але де йому зрівнятися з моїм мечем! Мій вогняний меч виблискував, блищав, нещадно дзвенів, розтинаючи повітря.
Цілу годину тривала ця битва. Мовчазна, страшна битва! Нарешті я вибив меч із рук Като...
підняв свій вогняний меч і пронизав ним кам'яне серце страшного лицаря.
Тієї ж миті лицар Като зник. Лише на підлозі лежала купа каміння. А ще залізний кіготь...
О, нарешті можна зітхнути вільно! Який чудовий сонячний день! Блакитне озеро, синє небо, і чомусь не видно зачарованих птахів...
Я біг порожнім замком. Величезні зали та галереї були порожні. Жодного стражника. Усі вони кудись поділися.
Я відчинив двері нашої в'язниці. Юм-Юм сидів на підлозі та грав на сопілці.
– Все скінчено, – сказав я, – більше нема кого боятися.
Ми взялися за руки та вибігли з замку.
Тільки ми встигли вибігти, як за нашими спинами пролунав страшний гуркіт – замок лицаря Като перетворився на купу каміння.
Нас зустрів Міраміс. Мій вірний Міраміс! Він поклав голову мені на плече, а я обійняв його за шию.
Назустріч нам бігла зграйка малюків із сяючими обличчями.
– Це зачаровані птахи, – сказав Зброяр. – Усіх дітей я сам розведу по домівках.
Через деякий час ми з Юм-Юмом сіли верхи на Міраміса та вирушили додому. Ми мчали повз квітучі яблуні, веселі дерева, повз маленькі будиночки й хатинки. І скрізь лунав радісний сміх.
І от ми в Країні Далекій. Нарешті я бачу свого батька-короля. Я кинувся в його обійми, а він притис мене до себе і прошепотів: "Міо, мій Міо!"
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова