|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Міо, мій Міо
(Скорочено)
Астрід Ліндгрен
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Сапегін
Батько широко розкинув руки, і я кинувся у його обійми.
– Сину мій, Міо! – прошепотів він.
Батько взяв мене за руку і повів у свій чудовий сад.
– Чуєш, як співають мої сріблясті тополі? – запитав він.
Мене навіть у голові запаморочилося від цієї краси, і я притулився до батька. Я ніколи не був такий щасливий.
Тепер я живу у Країні Далекій, у замку, разом із батьком-королем. Кожного вечора ми робимо планери та розмовляємо один із одним. Шкода лише, що з нами немає Бенка.
Одного разу, коли я один гуляв у садку, я побачив хлопчика, страшенно схожого на Бенка.
– Хто ти? – здивовано запитав я його.
– Мене звати Юм-Юм, – відповів хлопчик.
– Знаєш, як мене звуть? – запитав я.
– Я знаю, що ти – Міо, син короля.
– А в тебе є батько, Юм-Юме?
– Звичайно є. Він садівник.
Цікаво, що сказав би Бенко, якби побачив, що батько подарував мені коня. Його звуть Міраміс. Він білий, у нього золота грива і золоті копита.
Батько посадив мене на Міраміса.
– Не знаю, чи зможу... – злякався я.
– Міо, мій Міо! – сказав батько. – Хіба в тебе не мужнє серце?
Юм-Юм сів позаду, і ми поскакали.
Ми мчали все швидше й швидше. Навколо так гарно. Смарагдова трава, строкаті квіти, а на пагорбах пасуться пухнасті ягнята.
Ми зупинилися, і пастушок подарував кожному з нас по сопілці.
– Це чарівні сопілки, варто лише заграти на одній з них, і друг почує тебе, де б ти не був.
Потім ми помчали до хлопчика Їрі. Їрі, його брати та сестри сиділи навколо колодязя.
– Це не простий колодязь, – сказав Їрі. – Він розповідає старі казки.
У траві біля криниці я знайшов ложечку.
– Візьми її собі, – сказав Їрі, – вона тобі стане в нагоді. Це ложка нашої сестрички, яку викрав жорстокий лицар Като.
Як тільки назвав це ім'я, як закричали від страху діти, повітря закрижаніло, небо почорніло, квіти зав'яли, а на дереві заплакав птах Жалібник.
Потім Міраміс поніс нас через Дрімучий ліс.
Раптом посеред лісу ми побачили хатину.
– Заходьте, я давно на вас чекаю! – пролунав голос із хатини.
У хатині за ткацьким верстатом сиділа жінка. Вона плакала. Сльози її скочувалися на полотно.
– Мою маленьку дочку викрав розбійник Като. – сказала жінка.
– Це для тебе, Міо, я тчу плащ-невидимку. Він допоможе тобі – тільки виверни його навиворіт.
Над лісом знову заплакав птах Жалібник. І я нарешті зрозумів, чого всі від мене чекають. Я мушу битися з Като. Але ж я й сам боюся його!
І тут я почув голос мого батька: "Міо, мій Міо! Хіба ти боїшся?" І у мене одразу пропав страх. Так, я їду битися з Като.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова