|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Міо, мій Міо
(Скорочено)
Астрід Ліндгрен
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – К.Сапегін
Ми швидко-швидко побігли прямо до замку.
Притулившись до стіни замку, ми причаїлися, щоб стражники нас не побачили.
Я міцно стиснув меч, і ми почали підніматися сходами навшпиньки: попереду – я, позаду – Юм-Юм.
– Міо, я боюся!" – прошепотів за моєю спиною Юм-Юм. Я обернувся, щоб взяти його за руку, але Юм-Юм зник...
Я був у відчаї. Мені ніколи ще не було так самотньо і страшно, але я почав знову підійматися вгору сходами.
Раптом я почув голос: "Візьми мене за руку, я допоможу тобі!"
– Юм-Юме, це ти! – Я взяв його за руку. Але то була не рука людини. То був залізний кіготь...
Стражники накинулися на мене, відібрали меч...
та повели до покоїв лицаря Като.
Там уже стояв Юм-Юм, блідий і сумний.
Увійшов лицар Като, і ми здригнулися від його страшного вигляду. Замість правої руки у нього був залізний кіготь. Мій меч він тримав у лівій руці.
– Що робити з цим мечем? – запитав лицар Като. – Добрих та невинних він не вбиває. Втоплю цей меч у Мертвому озері...
Він підняв меч та пожбурив його у вікно.
– Як мені розправитися з моїми ворогами? – запитав сам у себе лицар Като і став перед нами.
– Запроторити їх до Голодної вежі! – наказав лицар Като.
Стражники схопили нас із Юм-Юмом і потягли до вежі.
І от ми у вежі. Ми сиділи на холодній підлозі, тримаючи один одного за руки. Нас долав голод.
– Ех, якби ж то Країна Далека була б не так далеко! – вигукнув Юм-Юм.
– Давай заграємо на сопілці, – сказав я. Ми дістали сопілки та заграли знайомий наспів. Раптом до заґратованого віконця підлетіли зачаровані птахи.
Я поклав сопілку в кишеню і намацав там ложечку сестри хлопчика Їрі, яку викрав лицар Като. Мабуть, і вона була серед зачарованих птахів.
Я взяв ложечку до рота. І що ж! Ложечка годувала мене. Я відчував смак їжі. І смачнішого за цю їжу я ніколи нічого не їв.
Потім я сунув ложечку в рот Юм-Юму, і він почав їсти, немов уві сні.
Тепер ми були ситі, але промерзли до кісток. Я вивернув плащ навиворіт і закутався в нього. Раптом пролунав переляканий крик Юм-Юма: "Міо! Міо, де ти!"
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова