Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Шекспір для дітей
Гамлет

Короткий переказ. 16+

Мері і Чарльз Лемб

Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Б.Дехтерьов

Сторінки:   1    2    3    4    5

Бажання Гамлета помститися за смерть батька настільки поглинуло всі його думки, що він вважав неможливим залицятися до Офелії, як він робив раніше. Проте він не міг змусити себе зовсім забути її, і одного разу, шкодуючи про свою грубість щодо Офелії, він написав їй листа. Він був надзвичайно захоплений і промовистий, такий лист могла б написати тільки людина, що втратила розум. Проте рядки Гамлета дихали щирістю, теплотою і ясно говорили: він досі кохає Офелію. Принц запевняв її, що все підлягає сумніву: і сяйво зірок, і схід сонця, і правда... Безперечно, тільки одне, що він кохає її... Подібних висловів у листі Гамлета було багато.

Офелія, як зразкова дочка, показала листа батькові, а той зі свого боку вважав за обов'язок довести зміст листа до короля і королеви. Тепер король і королева остаточно переконалися, що причиною божевілля принца є кохання. У королеви виникла надія, що Офелія зможе вилікувати Гамлета і розум знову повернеться до нього.

Однак вилікувати хворобу Гамлета було не так легко. Згадка про привид батька не давала хлопцеві спокою і всюди переслідувала його. Гамлет знав, що привид заспокоїться лише тоді, коли він виконає свою клятву і помститься за смерть батька. Гамлету здавалося, ніби зволікання лягає на його душу важким гріхом.  

Але вбити короля, постійно оточеного почтом, було дуже важко. Крім сторонніх, біля короля завжди була королева, мати Гамлета, і вона заважала принцу виконати його намір. Часом Гамлета мучило сумління, він дорікав собі, що хоче позбавити життя чоловіка своєї матері. Проте жага помсти завжди перемагала. Меланхолія і розхитані нерви робили Гамлета нерішучим, він вагався, не наважуючись на різкі заходи. Іноді йому здавалося, що привид зовсім не був його батьком, що це був просто злий дух. Адже злі духи можуть приймати будь-який образ. Гамлет побоювався, чи не з'явився йому привид під виглядом покійного батька тільки для того, щоб скористатися слабкістю Гамлета, спокусити його на зло і зробити вбивцею.

І ось принц вирішив шукати суттєвіших доказів злочину Клавдія, сподіваючись, що це надасть йому сили діяти рішучіше.

Якраз у той час, коли Гамлет боровся з сумнівами і не знав, як вчинити, при дворі з'явилися кілька мандрівних акторів. Принц раніше захоплювався їхньою грою; особливо подобався йому талант одного актора, що чудово читав трагедію про смерть старого Пріама, володаря Трої, про скорботу Гекуби, дружини Пріама. На прохання Гамлета актор прочитав уривки з трагедії з великим мистецтвом, він вклав багато почуттів у сцену вбивства слабкого володаря, з величезним підйомом декламував рядки про руйнування міста Трої, про загибель народу, про шалене горе царственої Гекуби, що бродила з ганчіркою на чолі замість корони...

Актор не лише зворушив присутніх, яким після його читання здавалося, ніби все це відбувалося перед ними насправді, але навіть сам зворушився до сліз і закінчив тремтячим від хвилювання голосом. На Гамлета вся ця сцена справила особливе враження.

"Ось, – думав він, – як уявна пристрасть може довести комедіанта до такого натхнення! Приголомшити слухачів через людину, для всіх чужу, через Гекубу, що померла багато століть тому! А я? Який жалюгідний є я! В мене є справжня причина для безмежного страждання, адже мій рідний батько зрадницьки вбитий, а я, його син, не дію."

Гамлет бачив, яке сильне враження справляє гарна гра артиста на глядачів. Він згадав про одного злочинця, який, побачивши на сцені вбивство, подібне до його злочину, так злякався і вразився, що відразу в усьому зізнався. Тож молодий принц вирішив влаштувати виставу, що нагадує за змістом вбивство його батька. Під час гри акторів Гамлет планував уважно стежити за дядьком і за виразом обличчя Клавдія встановити, чи винен він у смерті короля Гамлета. Принц почав обмірковувати п'єсу і призначив день вистави.

Зміст п'єси був такий. Вчинено вбивство герцога Відня, Гонзаго, його близьким родичем, Люціаном. На сцені зображується, як Люціан отруює герцога в його саду і як незабаром після того він підкорює серце вдови, Баптисти і заволодіває короною.

Король, який не підозрював, що йому влаштовують пастку, прийшов на виставу разом із королевою та всіма придворними. Гамлет сів збоку і почав уважно стежити за королем.

Вистава почалася з розмови між Гонзаго та його дружиною. Дружина Гонзаго запевняла свого чоловіка, що щиро любить його, і, якщо їй судилося пережити чоловіка, вона нізащо не вийде заміж вдруге. Нехай краще її замучать і кинуть до в'язниці, але ніколи вона після смерті чоловіка не вийде заміж. Адже тільки злі жінки, що вбили першого чоловіка, здатні так чинити.

Гамлет зауважив, що король змінився лицем на останніх словах.

Коли Люціан отруїв у саду Гонзаго, король настільки розхвилювався, що не міг досидіти до кінця вистави. Він поспішно пішов, сказавши, що раптом відчув себе недобре.

Після відходу короля актори припинили гру. Гамлет не наполягав на продовженні вистави, йому стало ясно, що привид повідомив правду. У припливі веселощів, що іноді настають після тривалих сумнівів, Гамлет сказав своєму другові Гораціо, що кожне слово привида для нього тепер вірніше і дорожче за тисячу червонців.

Гамлет не встиг продумати, які заходи вжити проти вбивці батька – а в тому, що його дядько – вбивця, він більше не сумнівався, – коли королева-мати покликала принца до своєї кімнати на розмову. Вона послала по нього за бажанням короля, щоб висловити синові від імені їх обох обурення з приводу його поведінки.

Тим часом король, який хотів знати кожне слово, вимовлене Гамлетом під час побачення з матір'ю, доручив своєму радникові Полонію сховатися в кімнаті королеви за портьєрою і підслухати розмову матері з сином. Таке доручення цілком підходило до характеру Полонія, який завжди пускав у хід хитрість і обман і вмів розпізнавати манівцями все, що йому було необхідно.

Гамлет прийшов до матері. Гертруда почала гірко дорікати синові за його поведінку. Королева казала, що він дуже образив свого батька. Так вона назвала короля, який був дядьком Гамлета. Гамлет обурився цим, ображений за батька, священне ім'я якого вона передала лиходію та вбивці, і заперечив матері досить різко:

– Матінко, це ви жорстоко образили мого батька!

Королева зауважила, чи пам'ятає він, з ким говорить.

– На жаль! – вигукнув Гамлет. – Якби я міг забути! Ви – королева, дружина брата вашого покійного чоловіка... І ви моя мати... Я хотів би, щоб ви не були тою, хто ви є.

– Он як, – сказала королева. – Якщо ти розмовляєш зі мною з такою неповагою, то я покличу людину, що зуміє поговорити з тобою. – І вона пішла звати короля або Полонія.

Проте Гамлет не хотів відпускати її, він сподівався, що його слова викличуть нарешті в ній каяття, схопив її за руку і змусив сісти. Побачивши його збудження, королева злякалася, щоб Гамлет не здійснив у нападі божевілля якогось насильства. Вона голосно скрикнула. Раптом з-за портьєри почувся голос: "Допоможіть, допоможіть королеві!"

Гамлет подумав, що сам король сховався за портьєру. Він оголив шпагу і встромив її в те місце, звідки лунав голос. І зробив це з такою холоднокровністю, наче вбивав щура.

За портьєрою все стихло, Гамлет вирішив подивитись на труп, але то був не король, а Полоній, старий радник короля.

– О горе!.. – вигукнула королева. – Який жорстокий і кривавий вчинок!

– Так, це кривавий вчинок, матінко, – відповів Гамлет. – Але ви вчинили гірше за мене, вбивши короля і вийшовши заміж за його брата.

Сторінки:   1    2    3    4    5

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова