Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн




Дмитро Нагішкін

Амурські казки

Переклад українською – Володимир Прокопенко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Генадій Павлішин

Зміст:
Як ведмідь і бурундук дружити перестали
Хвалько
Заєць і сорока
Як звірі ногами мінялися
Як ведмідь оленярем був
Лисиця й ведмідь
Двоє слабих і один сильний
Найпрудкіший

Двоє слабих і один сильний

Один слабий проти сильного – все одно, що миша проти ведмедя: накриє ведмідь лапою – і нема її! А двоє слабих проти сильного – ще побачити треба, чия візьме!

Один ведмідь геть закон зневажав: бешкетував, маленьких звірів кривдив. Не стало від нього життя ні мишам, ні ховрахам, ні тхорам. І тарбаганам, і земляним зайчикам, і колонкам від нього життя не стало. Хто б йому докоряв, якби ведмідь з голоду на них поласився? А то ведмідь – ситий, жирний!

Не стільки їсть, скільки душить. Сподобалося йому малих ганяти. І ніде від нього не заховаєшся: у дуплі – дістане, у норі – дістане, з гілки – зніме і з води витягне!

Плакали звірі, але терпіли. А потім заходився ведмідь і дітей їхніх нищити. Це вже найпослідуще діло, гірше якого і не буває! Пташині гнізда руйнує, у норах малюків душить.

У найменшої мишки всіх понищив. Ногою наступив – і жодного в живих не залишилося. Плаче мишка, метушиться. А що вона одна може ведмедеві заподіяти?

Як ведмідь і бурундук дружити перестали

У пташки синички ведмідь гніздо видер, усі яйця поїв. Плаче синичка, навколо гнізда літає. А що вона одна проти ведмедя зробити може?

А ведмідь регоче з них.

Біжить мишка захисту шукати. Чує – синичка плаче. Питає мишка:

– Гей, сусідко, що сталося? Чого ти плачеш?

Відказує синичка:

– Уже час було вилупитись із яєчок моїм діткам! Дзьобиками в шкаралупу стукали. З'їв їх ведмідь! Де захист знайду? Що одна зроблю?

Заплакала й мишка.

– Уже чорним смушком мої дітки почали вкриватись! Уже оченята розплющувати стали! І також ведмідь понищив усіх!

Де захист знайти, як уберегти діток від нього? До Тайгового Господаря йти – далеко. Самим ведмедя покарати – сил у кожного мало. Думали, гадали – придумали. «Чого боятись? – кажуть. – Нас тепер двоє!»

Пішли вони до ведмедя. А ведмідь – сам назустріч. Іде, перевалюється з ноги на ногу. За звичкою вже й лапу підняв, щоб мишку з синичкою одним ударом розчавити.

А синичка кричить йому:

– Гей, сусіде, постривай! У мене добра новина є!

– Що за новина? – ревнув ведмідь. – Кажи, та швидше!

Відповідає йому синичка:

– Бачила я у сусідньому гаю бджолиний рій. Полетіла туди, дивлюся – повна-повнісінька колода меду, мед уже на землю стікає. Дай, думаю, ведмедеві скажу...

Як почув ведмідь про мед, одразу про все забув, рота роззявив.

– А де та колода стоїть? – питає він у синички.

– Ми тобі покажемо, сусіде, – відказує йому миша.

Ось пішли вони.

Синичка попереду летить, дорогу показує, далекою дорогою ведмедя веде. А миша навпростець до того гаю побігла.

Підбігла до колоди, кричить бджолам:

– Гей, сусідки, у мене до вас важливе діло є!

Злетілися до неї бджоли. Розповіла миша, яке в неї діло.

Кажуть їй бджоли:

– Як тут не допомогти! Допоможемо! І нам цей ведмідь чимало кривди заподіяв – скільки дуплянок розтрощив!

Довела синичка ведмедя до гаю. Показала, де колода стоїть. А ведмідь її уже й сам побачив, почвалав до колоди, облизується, сопе, крекче... І тільки до колоди підійшов, а бджоли тут усім роєм і налетіли на нього! Жалять з усіх боків! Махає на них ведмідь лапою, вбік відганяє, а бджоли – на нього! Заревів ведмідь, назад тікає. А очі у нього запухли від бджолиних укусів і заплющилися зовсім. Не може дороги знайти ведмідь. Лізе навпростець по всіх байраках, по всіх ломаччях, корчах. Падає, спотикається, до крові подерся. А бджоли – за ним!

Один ведмедеві порятунок – у воду кинутись, відсидітись у воді, доки бджоли назад не полетять. Та ж очі запухли, не бачить ведмідь, куди бігти. Згадав тут він про мишу та про синичку. Закричав на все горло:

– Гей, сусідки, де ви?

– Тут ми! – озивається миша з синичкою. – Заїдають нас бджоли, гинемо ми!

– Проведіть мене до води! – кричить ведмідь.

Сіла синичка на одне плече ведмедеві, вискочила мишка на друге. Реве ведмідь. А сусідки кажуть йому, куди повертати, куди бігти, а де – через корча перелазити.

Як ведмідь і бурундук дружити перестали

Каже йому синичка:

– Уже річку видно, сусіде.

Заспокоює його миша:

– Тепер зовсім близько, сусіде.

– От добре! – радіє ведмідь. – А то геть мене прокляті бджоли закусали! Чим далі – тим дошкульніше жалять!

Не бачить він, що бджоли давно відстали.

Тут кричать йому сусідки:

– Плигай у воду, сусіде, та на дно сідай, тут мілко!

Думає ведмідь: «Аби мені від бджіл утекти, а я від вас тільки мокре місце залишу!»

Щосили плигнув ведмідь. Думав – у річку, а потрапив в ущелину, куди його миша та синичка завели. Летить ведмідь у прірву, то об одну скелю вдариться, то об іншу... На всі боки клоччя летить.

Летить поряд з ведмедем синичка:

– Думав, сильний ти, ведмедю, так на тебе й сили другої не знайдеться? Діток моїх з'їв?

Сидить миша на ведмедеві, у шерсть зарилась, каже:

– Думав, сильний ти, ведмедю, так на тебе й сили другої не знайдеться? Діток моїх подавив!

Гепнувся ведмідь на дно прірви.

Так йому й треба. Навіщо малих звірят і пташенят понищив?

Прибігли звідусіль звірі, птахи злетілись. Уклонилися вони мишці та синичці, спасибі сказали.

Один слабий проти сильного що може вдіяти?

Двоє слабих проти сильного – це ще побачити треба, чия візьме!

Як ведмідь і бурундук дружити перестали

Зміст:
Як ведмідь і бурундук дружити перестали
Хвалько
Заєць і сорока
Як звірі ногами мінялися
Як ведмідь оленярем був
Лисиця й ведмідь
Двоє слабих і один сильний
Найпрудкіший




Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082254291250, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова