Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Усі категорії

Дмитро Нагішкін

Амурські казки

Переклад українською – Володимир Прокопенко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Генадій Павлішин

Зміст:
Як ведмідь і бурундук дружити перестали
Хвалько
Заєць і сорока
Як звірі ногами мінялися
Як ведмідь оленярем був
Лисиця й ведмідь
Двоє слабих і один сильний
Найпрудкіший

Хвалько

Хвалькові повірити – лихо на себе накликати.

Жив собі в тайзі заєць. На око він був собі як і всі зайці: довгі вуха, дві ноги короткі, щоб ними їжу тримати, дві ноги довгі, щоб від ворогів утікати. Тільки був той заєць хвалько. Таких хвальків заячий народ ще ніколи не бачив.

Ось одного разу той заєць маленький корінець лілії з'їв, а своїм родичам розповідає:

– Біг я по лісу, харчів шукав. Раптом як ударюсь об щось! Мало голови не розбив. Ось, дивіться – губу собі роздер!

Сміються зайці:

– Так, це правда, губа в тебе роздвоєна. У всіх зайців такі губи.

А зайченя не вгаває:

– Це у всіх зайців така губа, а в мене особлива... Хочете слухати – не перебивайте... Вдарився я, бачу – лілія стоїть, таких ще ніхто не бачив. Стебло у лілії заввишки як модрина! Квітка у лілії велика-превелика! Корінець у тієї лілії з ведмедя завтовшки! Почав я землю копати. Зуби у мене гострі. Лапи у мене сильні. Дві сопки землі я нагріб, доки корінь відкопав. Такий корінь відкопав, що десять днів підряд їв, а й половини не з'їв. Ось дивіться, який я жирний став!

Подивились зайці.

– Та ти такий, як усі, – кажуть, – не товщий від інших зайців.

– Охляв я, – веде своєї хвалько, – дуже швидко біг, хотів вам той корінь показати. Щедрий я! Сам наївся на все життя, нехай, думаю, і браття мої поїдять солодкого кореня, якого ніколи ще не їли!

Хто із зайців від солодкого кореня відмовиться! Потекла у зайців слинка. Запитують вони:

– А як до того місця дорогу знайти?

– Та я покажу, – обіцяє заєць, – мені не жаль.

Побігли зайці за хвальком. Прибігли на рівне місце.

– Отут я лілію завбільшки з модрину бачив. Отут я лапами дві сопки землі нагріб.

– Де ті сопки? – запитують родичі у хвалька.

Річка понесла.

– Де та річка?

– В море потекла.

– Де та лілія?

– Зів'яла. Таж я корінь підгриз.

– А де стебло лілії?

– Борсук з'їв.

– Де борсук?

– У тайгу пішов.

– Де тайга?

– Пожежа спалила.

– А попіл де?

– Вітер розніс.

– А пеньки де?

– Травою заросли.

Сидять зайці, розвісили вуха: розібрати не можуть, чи було так, як заєць розповідає.

А хвалько своєї править:

– Та таку лілію не важко знайти! Заіграшки таку лілію знайти. Треба тільки вперед бігти та на обидва боки дивитись. Не з одного – то з другого боку побачиш...

Кинулися зайці врозсип! Летять, очі в різні боки розвели так, що свій хвіст бачать, а що попереду – не знають. Розвели очі, бояться ту солодку лілію завбільшки з модрину проґавити... Бігали, бігали, доки з ніг попадали. Тут від голоду їм і звичайна трава солодшою від лілії здалася. Тільки очі вони до цього часу звести не можуть...

Зміст:
Як ведмідь і бурундук дружити перестали
Хвалько
Заєць і сорока
Як звірі ногами мінялися
Як ведмідь оленярем був
Лисиця й ведмідь
Двоє слабих і один сильний
Найпрудкіший

У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

- Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова