Казка.укр - Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською

Фейсбук-група Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Живий журнал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Телеграм-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Інстаграм Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн Ютуб-канал Дитячі книги з малюнками українською мовою онлайн





Нанайська народна казка
у переказі Дмитра Нагішкіна
зі збірки "Амурські казки"

Золотий обруч

Золотий обруч

Переклад українською – Володимир Прокопенко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Генадій Павлішин

Дурна людина – це погано, а дурна та зажерлива – удвічі гірше. Зажерливий дурень ні людям, ні собі добра не зробить.

Жив в одному стійбищі шаман Чумбока.

А в тому стійбищі багато хлопчаків було. Любили вони силою мірятись, наввипередки бігати, на поясах тягатися.

Славні хлопчаки були! Усі батьки своїх хлопчаків любили.

І у шамана Чумбоки син був на ім'я Акимка. Шаман був багатий.

Жив він обдурюванням: казав, що багато знає; казав, що з бісом знається – може будь-яку людину заворожити чи вилікувати. Захворіє хто-небудь у стійбищі – кличуть шамана. Прийде Чумбока, подивиться на хворого, каже:

– У нього біс уселився! Я цього біса знаю, знайомий біс. Його вигнати треба.

Бубон свій натягне, б'є в нього, вогнище розведе, кружляє, кружляє... Різні слова викрикує, наче з бісами розмовляє: просить покинути хворого, піти, погрожує бісам. Видужає хворий – шаман каже: «От, прогнав я бісів. Сильний я! Мені подарунки давайте». Помре хворий – каже шаман: «Погані подарунки були, мало вірили мені люди. От біси і забрали хворого до себе».

Боялися люди шамана. Усілякі подарунки йому носили. Інший собі не залишить, а Чумбоці несе.

Став Чумбока багатий-пребагатий. Загордився Чумбока. Ходить по стійбищу – товстий, такий жирний, що увесь халат у нього жиром просякнув. Задер Чумбока носа вгору – найкращим за всіх себе вважає.

А шаманів син Акимка був такий самий, як і всі хлопчаки.

Прикро стало шаманові, що його син на всіх інших схожий. Задумав він вирізнити Акимку з-поміж інших хлопчаків. Пішов до коваля. Золота шматок приніс.

– Слухай, ковалю, зроби мені обруч.

– Для чого тобі обруч, та ще золотий? – питає коваль шамана.

– Синові на шию надіну,– каже шаман. – Відзнака буде у Акимки. Нехай усі люди бачать, який у нього батько багатий!

Каже коваль:

– Негарно, Чумбоко, свого сина від дітей одділяти.

Золотий обруч

Розсердився шаман.

– Дурний ти! – каже. – Дурний, а мені ще поради даєш!

– Я не дурний! – образився коваль.

– А якщо не дурний, – каже Чумбока, – відгадай загадку. Що, що, що таке: білі люди рубають, червоний чоловік возить?

Думав, думав коваль – не міг відгадати.

Сміється Чумбока з нього:

– Ех, ти! Це означає зуби й язик. А ти простої загадки не відгадав!

Промовчав коваль. Обруч зробив, шаману віддав.

Пішов Чумбока додому. Обруч синові на шию надів і не дозволив з іншими хлопчаками дружити.

Ходить Акимка по стійбищу сам. Обруч у нього на шиї блищить. Радіє Чумбока: всі тепер бачать, що Акимків батько не проста людина.

А час минає.

Акимка росте. Від хлоп'ячих ігор одвик, бігати лінується. Розтовстів. Уже обруч шию давить.

Просить Акимка:

– Тату, зніми обруч.

Узявся Чумбока за обруч, крутив, крутив – не може зняти: виріс Акимка. А Акимка пихкає, задихається.

Каже Чумбоці мати:

– Розрубай обруч, Чумбоко!

Чумбока навіть злякався.

– Що ти, – каже, – як можна! Обруч дорогий: розрубаєш – зіпсуєш. А задихається Акимка тому, що тут простих людей багато – повітря погане. Нехай Акимка на сопці посидить.

Сидить Акимка на сопці, хрипить.

Чумбока сам мало не плаче – жаль сина. А ще дужче йому жаль золотий обруч зіпсувати.

Ось приходить до шамана коваль, каже:

– Ну, хто з нас дурний?

– Ти, ти дурний! – кричить Чумбока.

– Ну, коли ти розумний такий, відгадай загадку: що, що, що таке – горщик без дна?

Подумав шаман.

– Е-е, – каже, – хіба це загадка? Горщик без дна – це ополонка. Ополонка!

Відказує йому коваль:

– А ось і не відгадав, Чумбоко! Горщик без дна – це ненаситність твоя. Що не кинь у нього – все порожній той горщик... Розпиляй обруч!

– Що ти! – кричить шаман. – Зіпсуєш!

Сплюнув коваль Чумбоці в очі й пішов.

А Акимка шаманів так і помер із золотим обручем на шиї. І чисте повітря йому не допомогло.

Побачив Чумбока мертвого сина, заголосив. Та пізно вже – Акимку йому не повернути.

Золотий обруч

Автор: Нанайська народна казка; ілюстратор: Павлішин Г.

Слухати аудіоказку:






Пропонуємо також:


У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.

Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.

Валерія Воробйова

Гостьова книга - Контакти

Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com

Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.

© 2015-2024 Валерія Воробйова