|
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
|
Усі категорії |
Read in English
Мерген та його друзі
Нанайська народна казка
Переклад українською – Валерія Воробйова
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – В.Ігнатов
У далекі часи, навіть сивоголові діди не пам'ятають, коли це було, жив біля гірської річки хоробрий та добрий Мерген.
Він ловив рибу, ходив на полювання і ніколи не повертався додому з порожніми руками. Але ніколи не вбивав Мерген більше, ніж йому було треба, щоб наїстися.
Одного разу зібрався він на полювання. Зайшов у глухі місця, де править цар тайги - величезний старий тигр, як раптом бачить: у глибокому болоті загруз олень-марал.
Порівнявся Мерген з оленем, а звір жалібним голосом просить:
- Врятуй мене, Мергене, витягни з болота!
Здивувався мисливець, що олень говорить людським голосом, пожалів його та витяг із болота.
Обтрусився олень і каже:
- За те, що ти врятував мене, я тобі віддячу. Погукай мене, коли я тобі знадоблюся.
Сказав так олень, гордо задер голову та зник за деревами. А Мерген пішов далі. Іде він по тайзі, все бачить навколо, найменшу комашку помічає.
Помітив він мураху під ногами. Бідолаху причавило дубовим гачком, ледве дихає. Просить мураха мисливця:
- Мергене, врятуй мене!
Пожалів мисливець мураху, узяв його до рук, розпрямив зігнуті ніжки. Мураха й говорить:
- Дякую тобі, Мергене. Погукай мене, коли я тобі знадоблюся.
Сказав так мураха й зник. А Мерген пішов далі берегом Амура. Довго йшов та вирішив відпочити. Раптом чує голос.
Лежить біля води здоровенна риба-калуга й просить:
- Мергене, врятуй мене, я помираю. Третій день я лежу на березі, мої зябра забиті піском.
- Як же я допоможу тобі, калуго, адже у мене й сил на це не вистачить.
А калуга жалібно просить:
- А ти спробуй, до води не так вже й далеко.
Підійшов Мерген, уперся плечем у бік рибини, штовхнув що є сили та зрушив її на півпальця. Дістала калуга хвостом до води...
... хльоснула ним та пішла у прохолодну воду Амура. А Мерген сів відпочивати на камінь.
Висунула калуга голову з води:
- Дякую тобі, Мергене. Погукай мене, коли я тобі знадоблюся! - і калуга зникла під водою.
А Мерген пішов далі. Йшов він день, другий як раптом побачив він незнайоме селище. Ходить по селищу багато молодих парубків, а жінок не видно.
Вийшли назустріч йому із найбагатшого будинку хитроокий старий зі старою.
- Хто ти? - лагідно запитав старий. - Для чого прийшов у моє селище?
- Я мисливець, - відповів Мерген. - Я полював у тайзі, побачив селище, вирішив зайти відпочити.
Зайшов Мерген у будинок старого, як раптом побачив у дверях красуню-дівчину.
Замружився Мерген, а красуня так і стоїть у нього перед очима.
Розплющив очі Мерген - а красуні вже нема.
- Що, сподобалася тобі моя дочка? - запитав старий.
- Багато красунь на Амурі, а такої я не бачив. Віддай її мені у дружини. Я дам за неї великий викуп.
- Не так це просто, Мергене, - відповів хитроокий старий. - Сто хоробрих мисливців просилися до мене в зяті, та всі сто стали моїми рабами.
Дам я тобі три завдання. Виконаєш їх - бути тобі моїм зятем, а не виконаєш - станеш рабом!
- Я згоден, - вигукнув, не роздумуючи, Мерген, - давай перше завдання.
За наказам старого слуги принесли важкі залізні унти.
- Якщо зносиш їх за одну ніч, - сказав старий, - тоді приходь по друге завдання.
Узяв Мерген унти та пішов у тайгу.
- Щоб зносити ці унти, треба прожити кілька життів, - сумно подумав він. Як раптом згадав про оленя і закричав на всю тайгу:
- Друже мій, оленю, приходь!
Не встигла стихнути луна, як олень вже стояв перед мисливцем. Розповів йому Мерген про свою біду.
Нічого не відповів олень, узув на передні ноги унти та помчав у гори. Лише іскри, як небесні зорі, позначили його шлях у ночі.
Вранці з першими променями сонця повернувся олень. Подивився мисливець на його ноги - а від новеньких залізних унтів лишилися самі халяви!
Зрадів Мерген, поцілував друга в морду, схопив халяви та пішов у селище до дому господаря.
Вискочив з дому старий. Злий та сердитий. Мерген кинув йому до ніг залишки унтів і каже:
- Давай друге завдання!
Старий наказав слугам принести п'ять мішків проса. Висипав він просо на землю та так, що зерно розсипалося по всьому селищу.
- Ти добре впорався з першим завданням, а тепер збери все просо, щоб жодне зернятко не пропало. Даю тобі день на цю роботу!
Вийшов Мерген у поле, ліг на землю й закричав:
- Мурахо, друже, приходь на допомогу!
Приповз мураха. Розповів йому мисливець, яке йому завдання дав старий.
Гукнув мураха своїх братів. Миттю зібралася така кількість мурах, що й землі не стало видно. Почали вони збирати просо.
Не встиг Мерген викурити люльку, як усе просо було зібрано в мішки.
Подякував він мурахам та пішов до старого. Здивувався старий. Але що поробиш. Почухав потилицю й говорить:
- Ну от, даю тобі останнє завдання.
Виконаєш його - стане моя дочка твоєю дружиною. Колись давно впустив мій батько в Амур золоте кільце. Де він його впустив - ніхто не знає. Знайди його до вечора.
Засумував Мерген, вийшов до Амура, став кликати калугу:
- Калуго, господарка всієї риби! Прийди мені не допомогу! - прокричав він тричі.
Завирував Амур і показалася з води калуга. Розповів їй мисливець про своє горе.
Опустилася калуга на дно, зібрала всіх амурських риб. Розпливлилися риби на всі боки виконувати наказ своєї гоподарки.
Велики й маленькі рибинки, раки, павуки обнишпорили все дно амурське та й знайшли золоте кільце.
Приніс Мерген старому кільце. Узяв старий дочку за руку, підвів до Мергена:
- Ось тобі хоробрий кмітливий мисливець, дочко. Віддаю її тобі. А заразом візьми й мене, старого, з моїми рабами та слугами.
- Добре, - відповів Мерген, - тільки з цього дня не буде більше рабів та слуг. Всі ми будемо рівними та житимемо в мирі між собою.
Відсвяткували вони весілля і зажили добре та щасливо.
Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
- Контакти
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5168755457383301, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2024 Валерія Воробйова