Весела веселка

Скочив цап рогатий
До чужої хати.
– Чого тобі, цапе?
– Точило взяти.
– Нащо точило?
– Косу точити.
– Нащо косу?
– Сіно косити.
– Нащо сіно?
– Коня годувати.
– Нащо кінь?
– Дрова возити.
– Нащо дрова?
– Пічку топити.
– Нащо пічку?
– Кашу варити.
А ще спекти бубличок
Для малих діточок.

Лиска лісом все ходила,
Дзвінки пісні виводила.
Лиска лика надрала,
Личаки собі сплела.

Та-ра-ра! Та-ра-ра!
На горі стоїть гора!
А на горі дуб росте,
Під горою кущ цвіте.
А на дубі сидить птах
У червоних чоботах!
У сурму він сурмить,
Зайченяток веселить.
А сурма-то не проста
Із золота золота.
Вовк під гіркою сидить,
Хоче зайчиків зловить.

Зайчик сірий накрився
Все сніжком та сніжком.
Скачуть, скачуть мисливці
Бережком, бережком.
– Гей ти, зайцю вухатий,
Де ж є ти, де ж є ти!
– Вам мене не спіймати,
Не знайти, не знайти.

Збив я колесо до возу
Та поїхав по дорозі.
Їхав-їхав я помалу,
Шпиці від коліс відпали.
Не поїду через ліс,
Бо зостався без коліс.

А у кізки клопОти
Та багато роботи:
Їй травичку скубати,
Їй водички набрати.
Козенят годувати,
Від біди зберігати.
Щоби вовк не украв,
Щоб ведмідь не напав.
Щоби діточок лис
В темний ліс не уніс.

Півник у пічці пиріг пече,
Свинка горіх у ступці товче,
Киця сорочечку зашиває,
Качка сміттячко замітає.
А коник надворі їх підганяє,
Сердито ногою тупоче:
– Ану, щоб зробили до ночі!

Люлі, люлі у селі
Прилетіли журавлі.
Всілися на воротях
У червоних чоботях.
Ви, журавлики, не гудіть,
Мого Павлика не будіть!

Сіла бабця на барана,
Поскакала над горами.
Птахи в човнику пливуть,
Бабцю зараз доженуть!

По лавочці котик ходить,
За лапочки кішку водить.
Кошенятка внизу підстрибують,
Підстрибують та підспівують.

Гудить, дзвенить вулиця,
Їде Сашко на куриці.
А Михасику на котику.
Всі дивляться-дивуються.

– Куди ти, Сашко, зібрався?
Нащо на курку забрався?
– Їду до луки за лісом,
Сіно косити взявся.

– Нащо тобі сіно?
– Корів годувати.
– Нащо корови?
– Молочко брати.
– Нащо молочко?
– Діточок напувати.

Люлі, люлі, засинай.
Не лягай на самий край,
А то з краю упадеш
І голівоньку заб’єш.

Люлі, люлі, засинай.
Не лягай на самий край,
Прийде вовчик-сірячок
Та й ухопить за бочок.

(переклад О.Орача)