![]() |
Kазка.укр - Дитячі книги з малюнками українською |
Усі категорії |
Еллен Нійт
Переклад з естонської – Ніна Міщенко
Сайт: Казка.укр – Дитячі книги з малюнками українською мовою
Ілюстрації – Ігор Вишинський, Ніна Котел
Трійну й Тааві – близнята. У них один на двох день народження, одна, мама, один тато, одна домівка і одне прізвище. Прізвищем вони пишаються чи не найбільше. Прізвище таки гарне, а їм здається, – найкраще в світі: Таммик (Таммик – дуб). Ні в кого немає такого прізвища. Влітку прізвище нагадує про зелені дуби, а восени про багато жолудів.
Трійну й Тааві – сестричка і братик. Іноді вони граються разом, іноді – нарізно, хто як хоче. Усе залежить від настрою. Буває так, що й шкоду роблять нарізно – коли одну, а коли й дві підряд. Тоді в хаті одразу чотири шкоди. Бо два та два – чотири. Правда ж, чотири?
У близнят Трійну й Тааві дві бабусі й два дідусі. Але бабусі і дідусі – не близнята, вони й не рідня навіть. І живуть, і ходять нарізно. Один дідусь – з одною бабусею, другий – із другою. І звуть їх по-різному. Мамину маму звуть бабуня, татову маму – бабуся. Маминого тата звуть дідунь, татового тата – дідусь.
Інакше, мабуть, і не можна, інакше – переплутали б їх дідуся з дідунем, бабусю – з бабунею, а бабуню й дідуня – з бабусею і дідусем.
Мама і тато Трійну й Тааві – найкращі в усьому світі. Через те їх ніколи не сплутаєш з іншими. Братик Теет, дарма що малий, а й той впізнає їх здалеку й кличе «Ма-мо! Та-ту!»
Дома їх часто беруть на руки. Тато саджає Трійну на одне коліно, Тааві – на друге, а Теета бере на руки мама, бо він зовсім маленький.
Тоді їх цілий гурт: Каарель Таммик, |
Правда, смішно: і маленький Теет має прізвіще.
Коли бабуся була маленька, вона мала довгу товсту косу, носила довгу сукню з мереживним комірцем і черевики на чорних ґудзиках. На одній фотокартці вона так і сфотографувалася.
Коли бабуся була маленька, її не називали бабусею. Тоді її називали Лійза і вона бавилась, як і всі дівчатка, ляльками. Тільки своїх ляльок звали лялечками.
Але дивно: коли бабуся була маленька, вона, виявляється, зовсім не знала дідуся.
Дідусь також був маленький. Його звалі тоді Юку. Влітку він пас череду й вирізував із дерева маленьких корівок. Їх у нього було так багато, що виходила ціла іграшкова череда. Взимку дідунь разом із братами робив на льоду каруселі.
Трійну й Тааві принесли від сусідського хлопчика Калле цуценя. Цуценя було маленьке, як ґудзик, і навіть гавкати не вміло.
Дзяв-дзяв-дзяв, – дзявуліло воно й плазувало по підлозі. У нього м'які короткі лапи і куценький хвостик. Трійну налила в мисочку молока, піднесла до неї цуценя і тицьнула носиком у молоко.
Цуценя пирхнуло раз, удруге, боязко заскімлило, та, розсмакувавши, почало хлиськати.
– Киць, киць! – кликав маленький Теет.
– Це не киця, – повчав Тааві. – Це цуцик, це маленьке гав-гав!
Теет ще зовсім малий, а малі можуть сплутати собаку з котом. А надто тоді, коли вони теж маленькі.
Автор: Нійт Е.; ілюстратор: Вишинський І. та Котел Н.Пропонуємо також:
У моєму
російськомовному
дитинстві були книги
з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших.
Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі.
Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього
і було зроблено цей сайт.
Більшість казок та оповідань я перекладаю сама, деякі знаходжу в букіністичних виданнях, у деякі, вже викладені в Інтернеті, я додаю ілюстрації.
Валерія Воробйова
Підтримайте наш сайт. ПриватБанк: 5457082516611907, monobank: 4441111134726953
PayPal: anfiskinamama@gmail.com
Напишіть нам про свій внесок, і Ви зможете переглядати наш сайт без реклами.
© 2015-2025 Валерія Воробйова